Кількість заброньованих працівників в Україні зазнала суттєвого зростання за останній рік, збільшившись приблизно на третину. За словами міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболєва, станом на початок 2026 року ця цифра сягнула близько 1,3 мільйона осіб, тоді як раніше цей показник становив приблизно 1 мільйон. При цьому деталізована офіційна статистика за галузями та регіонами у відкритому доступі відсутня.
За даними аналізу двох найбільших рекрутингових порталів, сумарна кількість активних вакансій становить 197 тисяч, з яких 17,7 тисяч пропонують можливість бронювання. В Україні налічується близько 10 мільйонів працівників, з яких 1,3 мільйона мають бронювання. Це співвідношення, коли частка заброньованих працівників та частка вакансій з можливістю бронювання є майже ідентичними, свідчить про певну відповідність попиту та пропозиції на ринку праці.
Бронювання працівників за галузями
Згідно з даними work.ua, лідером за часткою вакансій з можливістю бронювання є галузь будівництва та архітектури, яка становить майже 29%. Найбільший попит у цьому секторі мають такі спеціалісти, як будівельники, виконроби, монолітники, зварювальники та різнороби. Рівень заробітних плат варіюється в межах 30-50 тис. грн. Другу позицію займає енергетика, де найбільш затребувані інженери-проєктувальники електричних підстанцій, монтажники сонячних електростанцій та головні інженери з відновлюваних джерел енергії. У цій галузі спостерігаються вищі показники заробітних плат, зокрема, для досвідченого електрика сонячних електростанцій заробітна плата може сягати 120 тис. грн. В абсолютних числах ситуація дещо відрізняється. Хоча будівництво лідирує за відсотковою часткою, основна маса вакансій із бронюванням зосереджена у виробничому секторі. Тут зафіксовано 4,1 тис. оголошень із відповідною позначкою, що перевищує показники будь-якої іншої сфери. Це зумовлено значним обсягом виробничого сектору, загальна кількість вакансій у якому становить 19 тисяч. У виробництві, де частка вакансій з бронюванням сягає 22%, домінує оборонний сектор. В оборонній галузі відсоток анонімних компаній, які пропонують бронювання, є вищим порівняно з іншими категоріями, охоплюючи майже кожну п’яту вакансію. Серед інших галузей, що демонструють значну кількість вакансій із бронюванням, виділяються:
- Агробізнес (26%)
- Вище керівництво (24%)
- Телекомунікації, транспорт і логістика (16-19%)
В ІТ-секторі частка вакансій з бронюванням становить 14,5%, що трохи перевищує загальноукраїнський показник у 12%. На протилежному боці спектру знаходяться галузі, де відсоток вакансій із бронюванням є найнижчим:
- Краса та фітнес (0,7%)
- Готельно-ресторанний бізнес (1,4%)
- Культура і медіа (2,7%)
Ці сфери об’єднує ширший кадровий резерв, відсутність прямого зв’язку з виробництвом чи критично важливими інфраструктурами, а також, як правило, відсутність статусу критичності в роботодавця.
Географія вакансій з бронюванням
Географічна розподіленість вакансій із бронюванням, а отже, ймовірно, регіональна структура заброньованих працівників, є такою ж неоднорідною, як і секторальна. Серед 24 обласних центрів та Києва лідерство за часткою вакансій із бронюванням утримує Харків — 17%, що перевищує середній показник по країні (12%). Далі йдуть Київ (15%), Житомир (15%) та Запоріжжя (14%).
Харків є окремим прикладом, де бронювання не обмежується одним сектором. Частка вакансій із бронюванням у будівництві сягає 41%, у виробництві — 32%, у телекомунікаціях — 28%, у транспорті й логістиці — 24%, у медицині — 18%, а в ІТ — 17%. Це свідчить про те, що кожна критично важлива функція міста представлена показниками, вищими за середні по країні. Київ лідирує за абсолютними показниками, маючи 4,2 тисячі вакансій з бронюванням, тоді як у Харкові цей показник становить 555. Однак відносна частка в столиці є нижчою — 15%, оскільки великий ринок праці Києва розбавляє частку критично важливих ролей за рахунок масового комерційного сектору. Нагадаємо, з 13 березня на порталі «Дія» стало доступним бронювання працівників для підприємств оборонно-промислового комплексу та критично важливих компаній, навіть за наявності порушень у військовому обліку. Уряд також розширив критерії визначення підприємств критично важливими. Тепер до цієї категорії можуть належати компанії, які працюють за контрактами з військовими, здійснюють перевезення військових вантажів, займаються ремонтом та обслуговуванням озброєння, боєприпасів, військової техніки, а також закуповують оборонну продукцію.
Оригінал статті: news.finance.ua