Європейський центральний банк (ЄЦБ) на квітневому засіданні ухвалив рішення зберегти ключові процентні ставки на попередньому рівні. Це рішення відображає обережний підхід регулятора до грошово-кредитної політики в умовах невизначеності, спричиненої геополітичними подіями та їх впливом на економіку єврозони.
Рішення щодо процентних ставок
ЄЦБ повідомив, що ставка за депозитною лінією залишається на рівні 2,0%, ставка за основними операціями рефінансування – 2,15%, а ставка за маржинальним кредитуванням – 2,40%. Ці показники не зазнали змін порівняно з попередніми засіданнями.
Вплив геополітики та інфляційні ризики
Регулятор займає виважену позицію, враховуючи наслідки конфлікту на Близькому Сході. Ця ситуація вже призвела до суттєвого зростання цін на енергоносії, посиливши інфляційний тиск та погіршивши економічні настрої. В ЄЦБ зазначають, що ризики для інфляції зростають, тоді як економічне зростання сповільнюється. Однак, довгострокові інфляційні очікування залишаються стабільними і наближаються до цільового рівня 2%.
Економіка єврозони продемонструвала стійкість у попередні квартали, увійшовши в період енергетичних шоків з інфляцією, близькою до цільового рівня. Подальший вплив конфлікту на економіку та інфляцію залежатиме від його тривалості та інтенсивності, а також від побічних ефектів. Високі ціни на енергоносії створюватимуть додатковий тиск на загальну інфляцію та економічну активність.
Гнучкість монетарної політики
ЄЦБ підкреслює, що не визначає заздалегідь траєкторію майбутніх ставок. Рішення щодо процентних ставок ухвалюватимуться на кожному засіданні, виходячи з актуальних даних, прогнозів інфляції, рівня базової інфляції та ефективності механізмів передачі монетарної політики.
Скорочення балансу ЄЦБ
Регулятор продовжує поступово скорочувати портфелі програм APP (Asset Purchase Programme) та PEPP (Pandemic Emergency Purchase Programme). Це здійснюється шляхом нереінвестування коштів від погашених цінних паперів.
Інструменти для стабілізації ринку
У разі необхідності, ЄЦБ готовий використовувати свої інструменти для забезпечення стабільності. Це включає можливість коригування політики для запобігання небажаній ринковій волатильності та забезпечення ефективного трансмісійного механізму монетарної політики в усіх країнах єврозони. Зокрема, згадується інструмент захисту трансмісії (Transmission Protection Instrument).
Контекст та прогнози
Тривалий конфлікт на Близькому Сході посилює негативні наслідки для європейської економіки, зокрема через прискорення інфляції та зростання очікувань подальшого підвищення цін. Уряди та центральні банки європейських країн переглядають прогнози економічного зростання у бік зниження, а бізнес готується до можливого спаду споживчого попиту.
Європейський центральний банк декларує наміри запобігти повторенню інфляційного шоку, подібного до того, що стався після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, і готовий діяти рішуче. Однак, висока невизначеність щодо розвитку конфлікту змушує регулятора ретельно оцінювати його потенційні економічні наслідки.
Зростання цін на нафту та газ вже ставить під сумнів попередні прогнози ЄЦБ щодо середньорічної інфляції на рівні 2,6%. За песимістичним сценарієм, цей показник може сягнути 6,3% у 2027 році. За оцінками деяких представників центробанку, березневі припущення щодо інфляції можуть бути надто оптимістичними. У разі тривалого збереження високих цін на енергоносії, можливе коригування процентних ставок вже в найближчий час.
Оскільки ЄЦБ не має прямих інструментів для впливу на волатильність енергетичних ринків, його фокус спрямований на запобігання вторинним ефектам, зокрема надмірному зростанню заробітної плати та цін на товари. Особливе занепокоєння викликає динаміка цін на добрива та продовольчі товари, які суттєво впливають на інфляційні очікування домогосподарств.



