З 1 жовтня в Україні набуває чинності низка законодавчих змін, які суттєво вплинуть на діяльність бізнесу та повсякденне життя громадян. Ці зміни стосуються податкового законодавства, правил ведення бізнесу, трудових відносин та монетарної політики.
Законодавчі зміни з 1 жовтня
Нижче наведено огляд ключових нормативно-правових актів та правил, які починають діяти з указаної дати:
- Розширення пільги зі сплати ЄСВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП).
- Встановлення мінімальних заробітних плат для працівників, зайнятих у продажу підакцизних товарів.
- Оновлення ставок земельного податку для окремих категорій підприємств.
- Внесення змін до договорів емфітевзису.
- Звільнення від оподаткування ПДВ певних операцій.
- Надання місцевим радам більшої гнучкості у встановленні локальних податків.
- Запуск механізму “Defence City” для оборонних підприємств.
- Регулювання сфери публічно-приватного партнерства.
- Надання Держпраці повноважень щодо перевірок на предмет мобінгу.
- Поступове вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок.
ЄСВ пільга для ФОП
Фізичні особи-підприємці (ФОП) та самозайняті особи, які мають офіційне місце роботи, отримають спрощені умови щодо сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). Раніше для звільнення від сплати ЄСВ “за себе” було необхідно мати основне місце роботи, де роботодавцем сплачувався внесок у розмірі не менше мінімального. З 1 жовтня достатньо наявності будь-якої офіційної роботи (включно з роботою за сумісництвом), за якою роботодавець сплатив ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний. У такому разі підприємець може не сплачувати ЄСВ зі свого ФОП-доходу за відповідний місяць. Це послаблення є значним для багатьох самозайнятих громадян, оскільки знімає жорстку вимогу щодо наявності саме основного місця роботи.
Мінімальні зарплати для продавців підакцизних товарів
Компанії, що мають ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, алкогольними чи тютюновими виробами, з жовтня зобов’язані забезпечувати середньомісячну заробітну плату працівників на рівні не менше двох мінімальних заробітних плат (у 2025 році – 16 тис. грн). Для малих підприємств (магазини площею до 500 кв. м, розташовані на відстані понад 50 км від обласних центрів або Києва) встановлено нижчу планку – півтори мінімальні зарплати (12 тис. грн).
Важливо зазначити, що вимога стосується середньої заробітної плати на підприємстві, а не індивідуальних окладів. Для ФОП-ліцензіатів, які працюють без найманих працівників, аналогічна вимога застосовується до їхнього оподатковуваного доходу: він має становити не менше двох або півтори мінімальних заробітних плат, відповідно до зазначених критеріїв. У разі систематичного (протягом трьох місяців поспіль) недотримання зазначених вимог щодо середньої зарплати або доходу, ліцензія може бути анульована. Це стимулює бізнес до підвищення офіційних виплат або ризику втрати права на торгівлю підакцизними товарами. Держава прагне легалізувати тіньові зарплати в цьому секторі та уникнути цінового демпінгу через мінімальні заробітні плати.
Земельний податок
З 1 жовтня змінюються ставки земельного податку для гірничодобувних підприємств. Якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки проведена, ставка податку становитиме 8% від цієї оцінки. За відсутності нормативної оцінки, ставка складатиме 12% від нормативної оцінки ріллі по області. Раніше ці підприємства сплачували податок за ставками, визначеними місцевими радами, але не вище 3% від нормативної грошової оцінки. Гірничодобувним компаніям рекомендовано переглянути податкові декларації та, за необхідності, подати уточнення за четвертий квартал 2025 року для сплати земельного податку за новими ставками.
Договір емфітевзису
Внесено зміни до законодавства, що регулює договори емфітевзису (довгострокове користування землею сільськогосподарського призначення). Раніше існувала неузгодженість: при оренді землі фермеру-єдиннику четвертої групи, власник паю не сплачував земельний податок. Натомість, при оформленні емфітевзису, пільга не діяла, оскільки емфітевзис формально не вважався орендою. З 1 жовтня пільга зі сплати земельного податку для фізичних осіб поширюється і на земельні ділянки, передані за договорами емфітевзису платникам єдиного податку четвертої групи. Це означає, що пайовики не сплачуватимуть податок незалежно від форми договору. Водночас, фермери-єдинники четвертої групи повинні включати земельні ділянки, отримані за емфітевзисом, до своєї податкової декларації.
Звільнення від сплати ПДВ
Об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем (канали, насосні станції тощо), що перебувають у державній або комунальній власності, передаються організаціям водокористувачів без нарахування податку на додану вартість (ПДВ). Ця пільга діятиме до вступу України до ЄС. Таке нововведення спрощує процес отримання у власність інфраструктури водокористувачами, знижуючи витрати та прискорюючи передачу. Це позитивно впливає на сільське господарство, надаючи можливості для оновлення занедбаних систем зрошення. Водночас, держава недоотримує частину податкових надходжень. Відповідальність за утримання переданих об’єктів лягає на організації водокористувачів, що створює потенційні ризики у разі їхньої неспроможності ефективно управляти інфраструктурою. Тимчасовий характер пільги створює невизначеність у довгостроковій перспективі.
Локальні податки
Запроваджені зміни спрощують для місцевих рад процедуру коригування ставок податків у період воєнного стану та протягом певного періоду після його завершення. До кінця року, що настає за роком скасування воєнного стану, місцева влада може переглядати свої рішення щодо податків і зборів без дотримання всіх стандартних процедур. У разі зменшення ставки податку, платник може подати уточнюючу декларацію для зменшення своїх податкових зобов’язань, що буде враховано у майбутніх періодах. Податкова служба автоматично надсилатиме нові розрахунки сум через електронний кабінет платника. Це сприяє цифровізації, але вимагає від бізнесу регулярної перевірки електронного кабінету.
Defence City
З 5 жовтня набуває чинності закон про “Defence City”, який впроваджує новий механізм для оборонних підприємств. Замість попереднього переліку, запроваджується офіційний реєстр резидентів, який веде Міністерство оборони. Статус резидента надає податкові пільги: звільнення від податку на прибуток (за умови його реінвестування), а також від податків на землю, нерухомість та екологічного податку. Резиденти також отримують спрощені митні процедури, особливий валютний режим та гнучкіші фінансові вимоги (75% кваліфікованого доходу, або 50% для літакобудівників). Закон спрямований на підтримку оборонно-промислового комплексу. Дані про резидентів Defense City будуть обмежені у публічних реєстрах під час воєнного стану та протягом року після його завершення.
Публічно-приватне партнерство
Наприкінці жовтня набирає чинності закон “Про публічно-приватне партнерство”, спрямований на створення умов для спільного відновлення країни бізнесом та державою. Чинний закон, ухвалений у 2010 році, був малоефективним через складні процедури. Новий закон гармонізує українські норми з європейськими, впроваджує електронні конкурси та спрощує процедури для старту проєктів. Для невеликих проєктів достатньо концептуальної записки замість повного техніко-економічного обґрунтування. Це дозволить громадам швидше запускати ремонти доріг, будівництво шкіл та лікарень. Закон робить ринок більш зрозумілим для іноземних інвесторів, відкриваючи можливості для залучення коштів у відбудову. Проте, партнерство з державою залишається довготривалим і вимагає ретельного прорахунку економічних показників на роки вперед, враховуючи воєнні ризики.
Перевірки Держпраці
З 1 жовтня Державна служба України з питань праці (Держпраці) отримує право реагувати на скарги щодо мобінгу (цькування, психологічного тиску) та проводити позапланові перевірки. Це надає працівникам та профспілкам можливість вимагати перевірки у разі фактів психологічного тиску. Незважаючи на те, що штрафи за мобінг існують з кінця 2022 року, їх розмір може бути недостатнім для стримування недобросовісних керівників. Штрафи за перше порушення складають від 850 до 3400 грн (або громадські роботи), а за повторне – від 1700 до 6800 грн (або громадські роботи). Питання ефективності роботи Держпраці в цьому напрямку залишається відкритим.
Вилучення монет 10 копійок
Національний банк України з 1 жовтня розпочинає поступове вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Ці монети залишаються платіжним засобом і будуть прийматися торговельними мережами, підприємствами сфери послуг та банками. Громадянам не потрібно спеціально їх здавати чи обмінювати. Бізнесу необхідно буде пристосуватися до округлення сум у готівкових розрахунках.
За даними порталу: epravda.com.ua