Кадровий дефіцит: Україна потребує мільйони працівників, розглядається залучення трудових мігрантів
Українська економіка стикається з критичним браком робочої сили, який може сягнути 4,5 мільйона осіб до 2030 року для забезпечення щорічного зростання ВВП на 7%. Експерти оцінюють поточну потребу бізнесу у понад 3 мільйони працівників, а після завершення війни цей показник, ймовірно, зросте через затримку повернення українських біженців та потенційне небажання деяких з них повертатися на батьківщину.
Потенціал трудової міграції як вирішення проблеми
Одним із найочевидніших шляхів подолання дефіциту кадрів є залучення трудових мігрантів. Вже зараз надходять сигнали про приїзд іноземних працівників з таких країн, як Непал, Індія та Бангладеш, до різних регіонів України. За оцінками експертів, щорічна потреба в іммігрантах може сягати 300 тисяч осіб.
Демографічні втрати України внаслідок війни оцінюються понад 10 мільйонів людей, що суттєво вплинуло на ринок праці, позбавивши його сотень тисяч громадян працездатного віку. Це призвело до того, що 75% українських компаній відчувають нестачу робочих рук, особливо у таких галузях, як будівництво, сільське господарство, логістика, а також у комунальній та бюджетній сферах.
Кадровий дефіцит не лише гальмує розвиток бізнесу та економіки, але й створює загрозу для пенсійної системи, де кількість офіційно працевлаштованих вже менша за кількість пенсіонерів. Залучення іноземних громадян до роботи та сплати податків може стати одним із рішень цієї проблеми.
Необхідність керованої імміграційної політики
Дискусії щодо масового залучення працівників з-за кордону активізувалися на тлі підготовки Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року та інцидентів з мігрантами, що почастішали в Європі. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник наголошує на необхідності керованої імміграції з чіткими правилами та критеріями, що відповідають потребам економіки.
Однак, цей процес має бути ретельно контрольованим та керованим, щоб уникнути негативних наслідків, подібних до тих, що спостерігаються в деяких західних країнах. Це включає потенційне поглиблення міжетнічних та релігійних протиріч, зростання рівня злочинності та терористичних загроз, а також формування “гетто приїжджих”.
В українських реаліях, з урахуванням демографічної кризи, війни та відсутності досвіду масового залучення трудових мігрантів, ризики можуть бути ще більшими. Тому розробка системи запобіжників та чітких правил є надзвичайно важливою.
Баланс між потребами, безпекою та суспільною готовністю
Формування відповідної політики має знайти баланс між потребами ринку праці, забезпеченням безпеки та готовністю українського суспільства до інтеграції нових жителів. Оцінка реальних потреб у працівниках повинна базуватися на спробах часткового вирішення кадрових питань за рахунок внутрішніх ресурсів, зокрема, залучення економічно пасивного населення.
Ключові аспекти:
- Обсяг дефіциту: Більше 3 мільйонів працівників вже зараз, з потенційним зростанням до 4,5 мільйонів до 2030 року.
- Цільові галузі: Будівництво, сільське господарство, логістика, комунальна та бюджетна сфери.
- Потенціал міграції: Щорічна потреба в залученні до 300 тисяч іммігрантів.
- Державна політика: Необхідність розробки Стратегії державної міграційної політики до 2035 року.
- Ризики: Соціально-політична дестабілізація, зростання злочинності, міжетнічні та релігійні конфлікти.
- Пріоритети: Керований процес, чіткі правила, відбір, запобіжники, інтеграція.
Источник: www.ukrinform.ua