Україна обмежить атаки на танкери з нафтою з Казахстану

Україна обмежить атаки на танкери з нафтою з Казахстану 2

Україна взяла на себе зобов’язання перед Сполученими Штатами Америки не здійснювати атаки на інфраструктуру Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) та іноземні судна, що транспортують казахстанську нафту до термінала у російському Новоросійську. Цю інформацію повідомив американський чиновник, який побажав залишитись анонімним, для видання Bloomberg.

Гарантії безпеки для комерційного судноплавства

Українська сторона запровадила спеціальні канали зв’язку для комерційних судновласників. Це дозволить їм оперативно передавати необхідну інформацію щодо суден, яка сприятиме забезпеченню безпечного проходження маршрутами. Погоджено, що Сили оборони України утримуватимуться від атак на інфраструктурні об’єкти КТК та судна, що прямують до його термінала. Проте, ці гарантії не поширюються на судна, які підпадають під українські санкції, перевозять російську нафту або інші російські вантажі, або належать російським фізичним чи юридичним особам. Київ надав перевізникам чіткі інструкції, які саме судна можуть бути потенційними цілями для атак. Ця інформація була надана агентству. Процес узгодження питань безпеки комерційного судноплавства триває, і Україна активно координує свої дії з американськими компаніями та адміністрацією президента США.

Стратегічне значення КТК

Казахстан не володіє достатніми альтернативними потужностями для експорту нафти. Термінал КТК у Новоросійську відіграє ключову роль, забезпечуючи близько 2% світових поставок сирої нафти. Європейські нафтопереробні заводи значною мірою залежать від поставок нафти саме з цього регіону.

Роль Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК)

КТК є основним маршрутом для експорту нафти з Казахстану на світові ринки, проходячи через територію Російської Федерації. Його довжина становить 1510 км, і він з’єднує нафтові родовища Західного Казахстану (Тенгіз, Карачаганак) з чорноморським терміналом «Південна Озереївка» поблизу Новоросійська.

Структура власності

КТК є спільним підприємством. Його акціонерами є:

  • «Транснафта» (ПАТ), яка представляє РФ.
  • Державна нафтова компанія Казахстану «KazMunayGas».
  • Кілька західних компаній, переважно американських.

Варто зазначити, що через запровадження санкцій структура консорціуму зазнає змін, зокрема це стосується американських акціонерів.

Пропускна спроможність

Початкова потужність першої черги КТК становить 28,2 млн тонн нафти на рік, з яких 22 млн тонн – нафта каспійського походження. Розглядалася можливість розширення потужностей до 67 млн тонн на рік.

Значення для російської економіки

Основною метою консорціуму є експорт казахстанської нафти. Частка російської нафти в загальному обсязі становить приблизно 20%. Ймовірно, це один з найпотужніших експортних нафтових коридорів у світі. Термінал КТК «Південна Озереївка» є пунктом відвантаження приблизно 80% казахстанської нафти, призначеної для міжнародних ринків.

Передумови домовленості

Угода про гарантії безпеки була досягнута після серії атак, що сталися поблизу термінала КТК у Новоросійську в липні. Ці удари спричинили перебої з завантаженням танкерів. Судна, зафрахтовані американськими компаніями, припинили свою роботу після атак. Хоча роботу було відновлено 27 липня, вже через два дні було зафіксовано повторні атаки дронів на комерційні судна. Незважаючи на відновлення роботи, обсяги перевезень залишаються нижчими за очікувані показники через атаки безпілотників у районі Новоросійська. За оцінками джерел Bloomberg, експорт нафти сорту КТК Blend у серпні може скоротитися приблизно на третину. Ризики, пов’язані з безпекою для судновласників, суттєво вплинули на вартість фрахту. Ставки для танкерів, які транспортують нафту з КТК до Середземного моря, у п’ятницю перевищили $400 000 на добу, що є рекордним показником для цього маршруту, за даними Baltic Exchange.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *