Уряд України розробляє програму страхування бізнесу від воєнних ризиків, яка потенційно може покривати від 40% до 50% збитків, спричинених російськими атаками. Це стало відповіддю на значні фінансові наслідки агресії, яка може призвести до недоотримання бюджетом близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень. Незважаючи на ці виклики, Україна підтверджує свій курс на європейську інтеграцію, не розглядаючи альтернативних сценаріїв. Ці та інші аспекти діяльності уряду були висвітлені прем’єр-міністром Сергієм Корецьким під час інтерв’ю на конференції YES, організованій Фондом Віктора Пінчука.
Захист від воєнних ризиків
Під час інтерв’ю прем’єр-міністр Сергій Корецький детально зупинився на заходах, які уряд вживає для підтримки українського бізнесу в умовах війни. Одним із ключових напрямків є розробка нової програми страхування від воєнних ризиків. Оскільки класичні страхові механізми є неефективними в контексті сучасних бойових дій, уряд планує виділити значні кошти з державного бюджету – близько 1 мільярда доларів. Ці кошти, згідно з програмою Міністерства фінансів та Світового банку, можуть бути подвоєні, що дозволить сформувати суттєвий резерв для компенсації збитків. Передбачається, що програма покриватиме 40-50% втрат, спричинених атаками. Важливою особливістю нового механізму стане максимальне спрощення та прискорення процедури виплат, що відрізнятиме його від традиційних страхових компаній.
Економічні наслідки агресії
Атаки на критичну інфраструктуру та бізнес-об’єкти, такі як склади, АЗС та залізничний рухомий склад, прем’єр-міністр назвав “чистим терором”, оскільки вони не мають жодного стосунку до військових цілей. Ці дії мають серйозні фінансові наслідки для державного бюджету. За попередніми оцінками, близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень можуть бути недоотримані через удари по інфраструктурі. Водночас, держава намагається підтримувати безперебійну роботу бізнесу, зокрема шляхом передачі вільних складських та виробничих приміщень, а також шляхом децентралізації логістичних та енергетичних мереж. Також ведуться переговори з сусідніми країнами для прискорення перетину кордону вантажів.
Фінансова допомога та макрофінансування
Україна активно працює над залученням зовнішнього фінансування для підтримки економіки та обороноздатності. Очікується надходження 29,5 мільярдів доларів за програмами макрофінансування, такими як Ukraine Support Loan та Ukraine Facility. Для цього уряду необхідно виконати низку умов, включаючи ухвалення 42 документів та 27 законопроєктів парламентом. Прем’єр-міністр запевнив, що всі необхідні законопроєкти будуть подані у вересні, а рішення Кабміну – до 15 жовтня. Додатково, Сили оборони потребують 27 мільярдів доларів, які планують покрити за рахунок прискорення Ukraine Support Loan, використання заморожених російських активів, кредитів поза межами ЄС та оптимізації бюджетних витрат.
Використання заморожених активів РФ
Питання використання заморожених російських активів залишається актуальним. Один із запропонованих варіантів передбачає передачу цих активів до інвестиційного фонду, що дозволить розподілити відповідальність між країнами-членами ЄС. Це підкреслює міжнародний характер зусиль, спрямованих на відшкодування збитків, завданих агресією.
Готовність до тривалої війни та євроінтеграція
Сергій Корецький наголосив на необхідності ментальної готовності до тривалого конфлікту, адже ризик повторних атак зберігатиметься навіть після завершення активних бойових дій. Він закликав партнерів переходити від ситуативної до довгострокової підтримки, виходячи з максимально критичного сценарію розвитку подій. При цьому, Україна залишається непохитною у своєму прагненні до членства в Європейському Союзі та євроатлантичної інтеграції, не розглядаючи жодних альтернативних шляхів. Ця позиція є усвідомленим вибором, заснованим на минулих історичних уроках.
Боротьба з корупцією
Прем’єр-міністр визнав неприпустимість корупційних скандалів, зокрема останнього випадку з працівниками Генеральної прокуратури. Він наголосив на необхідності не лише кримінальної, а й інституційної реакції на такі випадки. Уряд запевнив, що докладе максимум зусиль для якнайшвидшого проходження антикорупційних законопроєктів через парламент.
Підготовка до опалювального сезону
За словами Корецького, Україна готується до опалювального сезону значно краще, ніж минулого року. Енергетична інфраструктура отримує посилений захист, а регіони забезпечуються децентралізованими засобами. Хоча повний захист енергетики від обстрілів неможливий, уроки минулої зими були враховані. “У нас іншого плану, ніж пройти цю зиму, пройти гідно, немає”, – підкреслив прем’єр.