Федерація профспілок України висловила занепокоєння щодо потенційних ризиків для найманих працівників, пов’язаних із повторним внесенням проєкту Трудового кодексу (№ 16010) до Верховної Ради.
За словами заступника голови ФПУ Ігоря Москаленка, попри позиціонування урядом документа як основи для покращення умов праці, гнучкості трудових відносин та узгодження українського законодавства з європейськими стандартами, профспілки вбачають у деяких положеннях проєкту потенційне звуження наявних трудових гарантій.
Договірні відносини: посилення позицій роботодавця
Профспілки наголошують, що ефективність договірного регулювання трудових відносин залежить від рівності сторін. На ринку праці, де працівник, що шукає роботу, часто не має достатніх важелів для самостійного визначення умов контракту, заміна законодавчих гарантій договірними угодами може призвести до послаблення позицій працівника.
Гнучкі форми зайнятості: обмеження для працівників
Уряд акцентує увагу на тому, що новий Трудовий кодекс має на меті розширити можливості поєднання роботи та сімейних обов’язків. Однак, за висновками ФПУ, проєкт звужує коло працівників, які можуть претендувати на надомну або дистанційну роботу, порівняно з чинним законодавством.
Крім того, профспілки вказують на можливе зменшення гарантій щодо залучення до нічних, надурочних робіт та відряджень. Це може мати негативні наслідки для батьків з маленькими дітьми, осіб з інвалідністю та тих, хто доглядає за членами родини.
За оцінками ФПУ, запропонована «гнучкість» може також спростити для роботодавців процедуру звільнення працівників.
Вплив на роль профспілок
Федерація профспілок України висловлює занепокоєння щодо можливого зменшення впливу профспілок. Попри заяви про посилення соціального діалогу, проєкт дозволяє роботодавцям ухвалювати локальні нормативні акти без узгодження з профспілковими організаціями.
Планується замінити обов’язкову згоду профспілки на звільнення на формальні консультації. Також скасовується чинний механізм, який надає профспілкам право ініціювати звільнення керівника, що порушує трудове законодавство.
Оплата праці: відсутність прив’язки до норми
Профспілки погоджуються з принципом, що заробітна плата має відображати результати праці. Проте, у ФПУ наголошують на відсутності в проєкті норми щодо прив’язки мінімальної заробітної плати до середньої зарплати в галузі (не менш як 50%).
Така вимога передбачена Директивою ЄС 2022/2041. На думку профспілок, заяви про гідну оплату праці мають бути підкріплені відповідними законодавчими положеннями.
Зміни, що можуть вплинути на соціальні гарантії
Федерація профспілок України зазначає, що проєкт містить низку змін, які можуть погіршити становище працівників. До них належать:
- скорочення тривалості соціальної відпустки з 10 до 7 днів (або з 17 до 10 днів за наявності кількох підстав);
- збільшення максимальної тривалості дозволених надурочних робіт до 180–250 годин на рік (наразі — 120 годин);
- розширення категорій працівників, яких роботодавці можуть залучати до нічних, надурочних робіт та відряджень за власною ініціативою, без обов’язкової згоди працівника.
Профспілки також вказують на потенційні ризики для гарантій у сфері охорони праці жінок.
Ігнорування принципових зауважень ФПУ
У Міністерстві економіки зазначають, що документ є результатом майже дворічної співпраці з профспілками, роботодавцями та міжнародними партнерами.
ФПУ підтверджує надання численних зауважень та формування принципових «червоних ліній» до попередньої редакції проєкту (№ 14386). Однак, ці позиції не були враховані в новій редакції (№ 16010).
Крім того, 2 вересня документ було повторно подано до парламенту за спеціальною процедурою, яка застосовується в умовах воєнного стану. ФПУ стверджує, що це відбулося без повноцінного узгодження з профспілковою стороною.
Нова редакція, за оцінкою профспілок, лише частково врахувала технічні рекомендації експертів Міжнародного бюро праці МОП. Федерація профспілок України підкреслює, що виступає за трудову реформу, але вона не повинна здійснюватися за рахунок звуження прав та гарантій найманих працівників або встановлення монополії роботодавця у регулюванні трудових відносин.
Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів повторно вніс до Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу України. Документ має на меті замінити чинний Кодекс законів про працю та оновити правила трудових відносин відповідно до сучасних потреб української економіки та європейських стандартів.
Законопроєкт вперше вносився до Верховної Ради у січні 2026 року. У липні того ж року його було відкликано після зміни складу уряду. Тепер Кабінет Міністрів повторно вніс до парламенту доопрацьований проєкт, який враховує окремі технічні рекомендації Міжнародної організації праці, проте його концептуальні положення залишилися незмінними.
За матеріалами: news.finance.ua