Металургійна галузь, яка до повномасштабного вторгнення була одним із ключових драйверів економіки України, забезпечуючи до 7% ВВП, наразі перебуває в критичному стані. За прогнозами, до 2026 року її внесок у ВВП може скоротитися майже до нуля. Цей стрімкий спад зумовлений комплексним впливом війни, що виявляється у скороченні виробничих потужностей, серйозних логістичних проблемах та безпрецедентних втратах активів.
Наслідки війни для металургійної галузі
Операційний директор однієї з провідних компаній галузі, Олександр Мироненко, наголосив на значних труднощах, з якими стикається сектор. Зокрема, Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати компанії нині функціонують лише на 50% своїх виробничих потужностей. Ці підприємства спеціалізуються на виробництві окатки та залізорудного концентрату, що є важливою сировиною для експорту до Європейського Союзу.
Ситуація погіршується через зовнішні фактори. Північний ГЗК тимчасово зупинив роботу через блокаду морських портів, що унеможливлює експорт продукції. Інгулецький ГЗК був законсервований у 2024 році через економічну недоцільність виробництва, зумовлену надвисокими тарифами на електроенергію.
Виробничий ланцюг на «Запоріжсталі» фактично зруйнований внаслідок бойових дій. Оцінки відновлення пошкодженого обладнання свідчать про необхідність залучення десятків мільйонів гривень інвестицій.
Вплив на зовнішню торгівлю та економічний баланс
Скорочення внутрішнього виробництва сталі неминуче призводить до зростання імпорту металопродукції. У першому півріччі 2026 року Україна значно збільшила обсяги закупівель металу за кордоном, зокрема з Туреччини, використовуючи новий морський коридор. Водночас, імпорт продукції з країн ЄС може бути менш привабливим через вищу вартість.
Це подвійне навантаження – скорочення експорту та збільшення імпорту – посилює торговельний дефіцит України. Національний банк прогнозує, що за підсумками 2026 року цей показник може сягнути рекордних $89 мільярдів.
Російські атаки на промислові об’єкти
Ситуацію в металургійній галузі ускладнюють інтенсивні ракетні обстріли з боку Російської Федерації, спрямовані проти підприємств гірничо-металургійного комплексу. У серпні 2026 року було зафіксовано значне зростання кількості атак. Зокрема, «Запоріжсталь» була змушена повністю зупинити роботу, а «АрселорМіттал Кривий Ріг» – частково скоротити виробництво.
11 серпня балістичний удар російських військ по «Запоріжсталі» призвів до загибелі восьми працівників. Були пошкоджені енергетичні об’єкти, інфраструктура комбінату та основні виробничі потужності. Аналогічний інцидент стався в ніч на 16 серпня, коли ракетний удар по «АрселорМіттал Кривий Ріг» призвів до загибелі двох людей та поранення 13 працівників. Це змусило підприємство зупинити частину виробничих процесів.
