Аналіз механізмів когнітивної війни та методів протидії
15 вересня в Івано-Франківську відбувся тренінг, присвячений темі «Когнітивна війна: як працює ворожа пропаганда і як їй протидіяти». Учасники заходу отримали практичні навички для виявлення, аналізу та нейтралізації ворожих наративів, зокрема російської пропаганди. Спікером виступив представник 13-ї бригади НГУ «Хартія» Тарас Пристацький. За словами спікера, сучасний обсяг інформаційно-психологічних операцій робить оцінку діяльності ворога через окремі фейки неефективною. Тарас Пристацький акцентував увагу на тому, що розвиток технологій дозволяє ворогу не просто вести окремі кампанії, а формувати цілісне інформаційне середовище, що призводить до переходу в площину когнітивної війни.
«Когнітивна війна вже буде впливати на те, які процеси відбуваються в нас в голові після засвоєння певної інформації. Вона впливає на наші асоціативні ряди, логічні ланцюжки, на те, як ми ухвалюємо рішення», – зазначає Пристацький.
Поширені методи ворожого впливу
Тарас Пристацький виокремив кілька ключових методів, які використовує агресор для поширення своїх наративів:
- Прицільні меседжі: Повідомлення в інформаційній стрічці адаптуються під індивідуальні вподобання, інтереси та демографічні характеристики користувача. Це дозволяє подавати ворожі наративи в контексті тем, що цікавлять цільову аудиторію. Наприклад, якщо людина поділяє ліберальні погляди, їй можуть представити інформацію, яка дискредитує певні підрозділи, пов’язуючи їх з антиліберальними настроями.
- «Зливні бачки»: Початкове поширення інформації через низькоякісні джерела або неавторитетних «лідерів думок», які не є експертами, але мають здатність привертати увагу. Надалі, через високі перегляди, це повідомлення перепощується медіа, орієнтованими на трафік, що легітимізує тезу.
- «Всі так думають» (ефект консенсусу): Створення враження, що більшість вже сформувала певну думку, шляхом багаторазового повторення однакових висновків у стрічці новин. Це використовує людську схильність до «стадної поведінки», адже уникнення суспільного несхвалення асоціюється з фізичним болем.
- Перенасичення інформацією («Все та одразу»): Надмірний потік інформації, який виснажує нервову систему і призводить до відмови від прийняття рішень. Це призводить до виходу громадян з політичного дискурсу, перетворюючи їх з суб’єктів на об’єкти впливу.
Стратегії протидії ворожій пропаганді
Для мінімізації негативного впливу ворожої пропаганди Тарас Пристацький рекомендує:
- Пауза перед реакцією: Після отримання інформації, що викликає сильні емоції (гнів, паніку), слід зробити перерву на 10 хвилин. Це дозволить уникнути імпульсивних коментарів чи поширення, а також раціонально оцінити факти.
- Аналіз наративів: Не варто зосереджуватися на спростуванні інформації, а натомість слід аналізувати, які саме механізми впливу застосовуються та як саме намагаються змінити ваше ставлення.
- Формування власної когнітивної сфери: Пристацький наголошує на важливості створення та наповнення власного інформаційного простору, формування власних трендів та спільних досвідів. Прикладом такої ефективної стратегії є феномен паляниці, який українці легко впізнають, тоді як ворог не може його використати.
«Коли ви спростовуєте все, що ригає русня, ви граєте на її полі. Завжди. Тому що вона завжди буде задавати дискурс, а ми завжди будемо від цього відбиватися», – підкреслює спікер.
«Говорити до себе такою мовою, як феномен паляниці. Ми можемо це вимовити і впізнати один в одному, і русня просто не може в це йти. Нам треба більше таких паляниць, тільки на когнітивному рівні. Нам треба будувати спільні теми, спільні досвіди, максимально відокремлюватись і формувати оцю свою осібну когнітивну сферу, і тоді їм буде складніше на нас впливати», – додає Пристацький.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: kurs.if.ua