Верховна Рада 8 жовтня ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт №5837, що покликаний «перезавантажити систему перевірок бізнесу». Мета документа – створити сприятливе середовище для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, повідомила пресслужба Мінекономіки.
⚡️ Лише 3 дні! Отримайте доступ до річної підписки Forbes Digital зі знижкою 40%. Промокод: MORNING. Оформлюйте підписку за посиланням.
Що передбачає законопроєкт
- Добровільне страхування цивільної відповідальності роботи підприємців. Для застрахованих підприємців із середнім та незначним ступенем ризику зменшиться кількість планових перевірок.
- Аудит діяльності підприємців як попереджувальний захід. Підприємці зможуть залучати до такого аудиту фахівців органу контролю або незалежної організації. Виявлені правопорушення можна буде виправити, при цьому штрафні санкції до бізнесу не застосовуватимуться. Позитивний висновок аудиту дасть зогу зменшити кількість планових перевірок у півтора рази: період між перевірками збільшиться для високого ступеня ризику з 1 до 1,5 років, середнього – з 3 до 4,5 років, незначного – з 5 до 7,5 років.
- Створює в органах контролю інститут громадських рад з питань державного контролю за участі представників бізнесу. Залучення громадськості до розгляду скарг підприємців підвищить об’єктивність та публічність такого розгляду, зменшить навантаження на суди шляхом досудового розгляду скарг.
- Розширює та вдосконалює функціонал Інспекційного порталу. Наприклад, заходи контролю та обмін документами здійснюватимуться в електронній формі. Запроваджується е-кабінет для підприємців з можливістю подання скарги та відмови від комплексної перевірки через е-систему тощо. Автоматизація процесів дозволить економити час та ресурси підприємців і державних органів.
- Запроваджує відповідальність керівника органу контролю за недотримання підлеглими процедурних вимог та дисциплінарну відповідальність посадових осіб органу контролю, якщо суд підтвердить незаконність рішення цього органу контролю.
Цитата
«Одна з ключових цілей – запровадити збалансовану, прозору систему, яка гарантувала б подальше формування сприятливого бізнес-клімату та середовища для розвитку бізнесу. Та водночас захищала б інтереси держави та людей», – зазначив перший заступник міністра економіки Олексій Соболев.
Контекст
Масштабна дерегуляція є складовою однієї з чотирьох стратегічних цілей ухваленої урядом Стратегії МСП – відновлення та полегшення ведення бізнесу, зазначило Мінекономіки.
Уряд підтримав план заходів з дерегуляції у вересні 2024 року. План затверджено на реалізацію реформи «Поліпшення регуляторного середовища» в межах Ukraine Facility. Загалом у плані близько 100 завдань та 140 покрокових заходів, спрямованих на спрощення умов провадження підприємницької діяльності.
Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності створена рішенням Уряду 13 січня 2023 року.
За час роботи МРГ загалом переглянула 1323 регуляторних інструменти для бізнесу. З них 456 рекомендовано скасувати, 584 – спростити. Наразі скасували вже 119 інструментів.