Головне юридичне управління Верховної Ради визнало окремі норми законопроєкту №11416-д про підвищення податків такими, що не відповідають Конституції України. Про це йдеться у висновку управління щодо поданого до другого читання тексту документа.
⚡️ Лише 3 дні! Отримайте доступ до річної підписки Forbes Digital зі знижкою 40%. Промокод: MORNING. Оформлюйте підписку за посиланням.
Ключові факти
- Запропоноване запровадження сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди й можливості повернути ці переплати як надміру сплачені не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків.
- Пропозиція про встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.
- Низка положень законопроєкту не враховує вимог статті 8 Конституції України, адже порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону. Йдеться про те, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед – до його застосування – та має бути передбачуваним щодо його наслідків.
- Суперечить статті 58 Конституції ретроспективне запровадження деяких змін до податкового законодавства, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, у разі схвалення законопроєкту у чинній редакції, застосовуватиметься з 1 жовтня 2024 року.
- Законопроєкт запроваджує підвищену ставку військового збору для всіх фізосіб, хоча у Податковому кодексі передбачаються виключення щодо нарахування військового збору з доходів осіб, які беруть участь у бойових діях з агресором.
- Зміни до розрахунку мінімального податкового зобовʼязання (МПЗ) для власників сільськогосподарських земель унеможливлюють належний розрахунок, заявляють юристи Верховної Ради. Законопроєкт пропонує встановити мінімальний розмір цього зобовʼязання на рівні 700 грн з гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менш ніж 50% – 1400 грн з гектара.
- Документ містить доручення Кабміну внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель, врахувавши вплив змін клімату на зменшення доходів із сільгоспземель. Водночас ця норма не відповідає статті 6 Конституції України, якою влада поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.
Контекст
18 липня у Верховній Раді зареєстрували урядовий законопроєкт №11416, який пропонував на час воєнного стану збільшити військовий збір для всіх громадян і додатково встановити збори для окремих галузей.
Наприкінці серпня податковий комітет Ради відмовився від підвищення податків для банківського сектору до 50% у 2024 році, бо проти виступили Міністерство фінансів, Нацбанк і Міжнародний валютний фонд (МВФ). Зокрема, Мінфін не підтримав цю ідею, адже має занепокоєння щодо можливостей банків інвестувати в ОВДП. Натомість міністерство розраховує додатково залучити завдяки ОВДП понад 200 млрд грн до кінця року, заявив заступник міністра фінансів Денис Улютін.
17 вересня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №11416-д про підвищення податків у першому читанні. Напередодні до тексту законопроєкту повернули норму про підвищення податку на банки. Також документ містить норму про встановлення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%.
4 жовтня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту проголосувати за законопроєкт №11416-д про підвищення податків у другому читанні.
У законопроєкті залишили збільшення військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5% і впровадження ВЗ для ФОПів.
Планується встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%.
Залишилася норма про підвищення ставки податку на прибуток для фінустанов (крім страховиків) з 18% до 25%.
Законопроєкт змінює податковий період з квартального на місячний для подання звітності про виплачені доходи на користь фізичних осіб (для економічного бронювання).
У документі запропоновано звільнити кошти з нацкешбеку від оподаткування та збільшити ренту на видобуток щебеню.
