Податок на вуглець. Скільки втратять українські металурги через CBAM?

Загальні потенційні втрати, яких зазнає український металургійний сектор через Механізм корекції кордонів вуглецю (CBAM) до 2030 року можуть скласти 1,6 мільярда доларів. Цей прогноз, заснований на даних за 2024 рік, надає Центр GMK.

Подробиці

• У 2024 році українські виробники сталі експортували до ЄС товарів на 3,3 мільярда доларів. Тим не менш, із повноцінним впровадженням CBAM вітчизняні постачальники чавуну та сталі можуть виявитися зобов’язаними сплатити 311 мільйонів доларів за механізмом у перший рік. Очікується, що з плином часу цей фінансовий тягар зростатиме через зростання вартості викидів CO2 та зменшення безкоштовних квот у рамках Європейської системи торгівлі викидами (EU ETS).
• До 2030 року CBAM може зробити експорт українського цементу, добрив, чавуну, квадратної заготовки та сортового прокату нежиттєздатним через їхню підвищену вуглецевість і необхідність сплачувати податок на вуглець.
• Попередні оцінки показують, що після повного розгортання CBAM між 2026 і 2030 роками інвестиційні втрати в українській економіці можуть скласти 2,7 мільярда доларів, тоді як втрати експорту можуть досягти 4,7 мільярда доларів. Зменшення обсягів експорту та ВВП, ймовірно, призведе до зменшення податкових надходжень, що потенційно призведе до дефіциту 1,3 мільярда доларів у бюджетах на різних рівнях до 2030 року.
• Враховуючи значні ризики для економіки, українське бізнес-спільнота наголошує на важливості державної підтримки вирішення цієї проблеми. Один із запропонованих заходів полягає в тому, щоб уряд узяв активну роль у дискусіях, спрямованих на відновлення торгової угоди з ЄС.

Потенційні втрати за категоріями металопродукції

• чавун – $96 млн;
• сталеві напівфабрикати – $588 млн;
• прокат – $899 млн;
• труби – $39 млн;
• інші продукти – 25 млн дол.

Контекст

Механізм регулювання кордонів викидів вуглецю (CBAM) являє собою один із початкових інструментів податкового регулювання в міжнародній торгівлі, розроблений для досягнення кліматичних цілей.

Основна концепція механізму CBAM полягає в тому, що всі експортери повинні сплачувати плату, яку можна порівняти зі збором компаній ЄС за викиди парникових газів (ПГ), що виникають під час виробництва товарів, що продаються в ЄС, а також заохочувати більш чисту промислову практику в країнах, що не входять до ЄС.

CBAM був вперше представлений як частина Зеленої угоди ЄС у 2019 році та представлений у пакеті законодавчих ініціатив Fit for 55, метою якого є скорочення викидів парникових газів у ЄС на 55% до 2030 року порівняно з рівнями 1990 року. Повне впровадження CBAM заплановано на 2026 рік.

За словами аналітиків EY в Україні, CBAM потенційно може обійтися українським виробникам 300 мільйонами доларів, особливо вплинувши на виробників електроенергії, виробників добрив і сталеливарних компаній. Щоб отримати додаткові відомості про CBAM та його потенційний вплив на українські підприємства, перегляньте статтю за посиланням.

Україна має намір розпочати новий діалог з Єврокомісією щодо європейського екологічного обов’язку CBAM, про що минулого тижня повідомила віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції та міністр юстиції Ольга Стефанішина на «Саміті експортерів 2025», організованому Forbes Україна.

Джерело