МВФ: 3 ключові зміни в перевірках декларацій чиновників

Україна продовжує вдосконалювати свою антикорупційну систему, незважаючи на виклики повномасштабної війни. Система електронного декларування активів вже стала одним із фундаментальних елементів антикорупційної архітектури держави.

Такого висновку дійшли експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ). На запит Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) вони провели оцінку ефективності української системи декларування активів та заходів фінансового контролю в рамках міжнародної технічної допомоги.

«Система декларування майна в Україні є ключовим елементом забезпечення прозорості та підзвітності. Посилення ризик-орієнтованого підходу до перевірки декларацій, запровадження показників, орієнтованих на результат, а також посилення підтримки антикорупційних розслідувань і кримінального переслідування дадуть змогу зосередити обмежені ресурси на сферах із найбільшими вразливостями та посилити стримувальний і превентивний ефект системи», – зазначили в МВФ.

Національне агентство вже розробило практичний план заходів для реалізації короткострокових завдань.

У звіті про технічну допомогу «Вдосконалення системи декларування активів публічних службовців» представлено низку рекомендацій, спрямованих на покращення системи декларування та підвищення ефективності фінансового контролю.

Зокрема, МВФ рекомендує:

• переглянути на законодавчому рівні коло суб’єктів декларування або концепцію декларування залежно від посади декларанта та мети подання декларації – для забезпечення прозорості або здійснення фінансового контролю. Такий підхід має ґрунтуватися на національній оцінці корупційних ризиків із пріоритетом перевірки високопосадовців.
• надати НАЗК доступ до іноземної фінансової інформації шляхом внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про запобігання корупції».
• усунути законодавчу прогалину щодо державних підприємств шляхом внесення змін до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», встановивши чіткі критерії для віднесення підприємств до державних, а їхніх посадових осіб – до декларантів.
• на законодавчому рівні визначити НАЗК компетентним органом у сфері протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом, для вдосконалення взаємодії з Державною службою фінансового моніторингу та надати доступ до інформації про закордонні банківські рахунки шляхом внесення змін до відповідного законодавства.
• посилити інститут цивільної конфіскації необґрунтованих активів. Для цього рекомендується привести строки давності в адміністративних, цивільних та кримінальних справах у відповідність до практики держав-членів ЄС і запровадити механізм зупинення таких строків до ухвалення рішень у справах про незаконне збагачення.
• посилити правову та операційну основу моніторингу способу життя, зокрема встановити базовий строк його проведення не менше шести місяців із визначенням прозорих підстав для продовження, наприклад у разі необхідності залучення інструментів міжнародного співробітництва та розшуку закордонних активів.
• посилити ризик-орієнтоване визначення пріоритетів під час проведення повних перевірок декларацій та моніторингу способу життя. Пріоритет пропонується надавати особам, які працюють у сферах із високим рівнем корупційних ризиків, зокрема в оподаткуванні, митній справі, публічних закупівлях та енергетиці. Також рекомендується вдосконалити процеси відбору декларацій для повної перевірки та переглянути ключові показники ефективності заходів фінансового контролю.
• надати незалежним експертам у межах зовнішнього незалежного аудиту НАЗК, технічної допомоги міжнародних партнерів або роботи групи з технічного аудиту можливість ознайомлюватися з конфігураційними налаштуваннями логічного та арифметичного контролю, технічними аспектами оцінювання ризиків і процедурами повної перевірки за умови дотримання вимог щодо конфіденційності та нерозголошення інформації, а також надавати рекомендації щодо їх удосконалення.

Експерти МВФ також провели комплексну оцінку архітектури фінансового контролю в Україні. Це включає аналіз системи оцінки ризиків декларацій за допомогою логічного та арифметичного контролю, автоматизованої та повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя, а також взаємодії НАЗК з іншими державними органами.

У звіті підкреслюється, що українська система фінансового контролю посадовців є однією з найповніших серед країн, що запровадили електронне декларування. Водночас, для подальшого розвитку системи, рекомендується відмовитися від встановленої кількості перевірок на користь удосконалення ризик-орієнтованого підходу.

Переважна більшість рекомендацій стосується необхідності внесення законодавчих змін.