На осінь 2026 року український ринок праці характеризується значним дефіцитом кадрів, і очікується, що ця тенденція збережеться найближчим часом. Основними чинниками, що впливають на нестачу працівників, є мобілізація, міграційні процеси та структурні дисбаланси на ринку. Найбільш гостро відчувається брак фахівців у таких галузях, як виробництво, аграрний сектор, будівництво, фармацевтика та логістика.
Про це повідомила експертка ринку праці Тетяна Пашкіна в інтерв’ю виданню РБК-Україна.
Аналіз ситуації на ринку праці
За словами Т. Пашкіної, дефіцит кадрів на українському ринку праці є довгостроковою проблемою, яка формувалася десятиліттями, тому очікувати суттєвих змін восени 2026 року не варто. Водночас, інтенсифікація бойових дій може призвести до локальних коливань рівня безробіття.
Експертка підкреслює, що демографічна ситуація матиме визначальний вплив на ринок праці в наступні роки. Зменшення кількості молоді може бути тимчасово компенсоване активним залученням працівників старшого віку, чия кандидатура іноді залишається поза увагою роботодавців.
Окрім того, одним із ключових чинників, що поглиблюють дефіцит кадрів, залишається мобілізація.
Дефіцитні професії
Найбільший дефіцит кваліфікованих кадрів спостерігається у сфері виробництва, де бракує як робітників, так і інженерно-технічного персоналу, включно з головними конструкторами та керівниками технологічних відділів.
У сільському господарстві традиційно відчувається брак таких спеціалістів, як механізатори, комбайнери, агрономи та ветеринарні лікарі. Фармацевтична галузь страждає від нестачі фармацевтів, будівельна сфера – від дефіциту працівників різної кваліфікації, від початківців до архітекторів. У логістичній сфері, зокрема на складах, бракує комірників, вантажників та комплектувальників.
Невідповідність ринку праці потребам економіки
Т. Пашкіна зазначає, що український ринок праці тривалий час функціонує в умовах невідповідності потребам економіки, яка зазнає трансформації під впливом війни.
«Синхронізація всіх процесів і досягнення 100% ефективності є складним завданням. Важливо враховувати, що не всі роботодавці готові інвестувати в навчання та перекваліфікацію персоналу, а й самі кандидати не завжди усвідомлюють необхідність зміни професійної діяльності», – коментує експертка.
За її словами, у середньому сегменті ринку праці часто спостерігається дисбаланс між зарплатними очікуваннями кандидатів та пропозиціями роботодавців. Однак, висококваліфіковані та вузькоспеціалізовані фахівці, як правило, можуть розраховувати на заробітну плату, що відповідає їхнім очікуванням.
Роботодавці усвідомлюють, що тривале незаповнення вакансій може призвести до значно більших фінансових втрат, ніж потенційні витрати на оплату праці нового співробітника, що створює підґрунтя для взаємних компромісів.
Причини незаповнених вакансій
Навіть приваблива заробітна плата не завжди вирішує проблему незаповнених вакансій. Однією з перешкод може бути відсутність бронювання для військовозобов’язаних працівників.
Окрім того, неконкурентними можуть виявитися умови праці. Наприклад, якщо склад розташований поза межами міста, а роботодавець не забезпечує транспорт для працівників, це може стати суттєвим недоліком. Також важливим фактором є зручність графіка роботи порівняно з умовами, що пропонують конкуренти.
Серед інших причин, які відзначила експертка, – несвоєчасна або неповна виплата заробітної плати, невиконані обіцянки щодо преміальних виплат, а також управлінські проблеми.
Окрему увагу слід звернути на умови робочого місця. Наприклад, відсутність опалення на складі, належних умов для перевдягання або незадовільний стан санітарних вузлів можуть негативно впливати на зацікавленість кандидатів.
Необхідні зміни для ринку праці
Очікується, що у 2027 році перелік найбільш дефіцитних професій залишиться незмінним. Наступним викликом для роботодавців стане утримання наявних працівників. Експертка вважає, що амбіційні корпоративні цілі та концепція «компанії-сім’ї» можуть скоріше демотивувати, ніж залучити співробітників.
Для забезпечення економіки України кваліфікованими кадрами в період майбутнього відновлення, необхідно зменшити прояви упередженості під час процесів працевлаштування.
«На жаль, попри тотальний дефіцит кадрів, в Україні досі зберігаються такі явища, як ейджизм, сексизм та інші форми дискримінації щодо працівників», – зазначила експертка.
Окрему увагу експертка приділила питанням працевлаштування людей з інвалідністю та ветеранів.
За її даними, близько 90% людей з інвалідністю не мають офіційного працевлаштування. За вісім місяців поточного року до служби зайнятості звернулося 29 тисяч осіб з інвалідністю, з яких 7,7 тисячі вже знайшли роботу, а 2,4 тисячі проходять професійне навчання.
Зазначалося, що в Україні офіційно зареєстровано 330 тисяч ветеранів, які не мають роботи. Водночас, приблизно 200 тисяч із них можуть працювати неофіційно.
Раніше повідомлялося, що у липні український бізнес став менше скаржитися на нестачу робочої сили, проте проблема дефіциту кадрів залишається актуальною. Компанії продовжують підвищувати заробітні плати, а витрати на сировину та матеріали знову зросли.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: news.finance.ua