Виплати заробітної плати «в конверті» дозволяють працівнику отримати більшу суму грошей на руки в короткостроковій перспективі. Проте, це призводить до зменшення податкових надходжень до бюджету та може суттєво вплинути на розмір майбутньої пенсії працівника.
Скільки держава втрачає через «конверти”
Тіньова економіка є значним джерелом фіскальних втрат для держави. За оцінками Голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, обсяг неофіційних виплат працівникам та доплат «у конвертах» сягає від 280 до 540 мільярдів гривень щорічно.Дослідження CASE Україна та Економічної експертної платформи свідчать, що щорічні втрати державного бюджету через недоотриманий податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір та єдиний соціальний внесок (ЄСВ) коливаються в діапазоні від 200 до 265 мільярдів гривень.За даними Державної податкової служби (ДПС), найбільша кількість випадків виплат «у конвертах» традиційно фіксується у сферах торгівлі, послуг, громадського харчування та будівництва. Саме в цих галузях часто спостерігається суттєва різниця між офіційними та фактичними доходами працівників.Аналіз рекрутингових платформ вказує, що фактична ринкова заробітна плата в Україні є щонайменше на 23% вищою за показники, що відображаються в офіційній статистиці. З 2026 року Державна податкова служба планує враховувати цю розбіжність у своїй роботі з ризик-орієнтованого контролю.
Як неофіційна зарплата впливає на майбутню пенсію
Працівник, який отримує офіційно лише мінімальну заробітну плату, а решту суми – готівкою, може вважати, що отримує вигоду в поточному періоді. Однак, такий підхід безпосередньо впливає на його соціальні гарантії у майбутньому.Пенсійна система України функціонує за солідарним принципом. Розмір майбутньої пенсії залежить від двох ключових показників: страхового стажу та коефіцієнта заробітку. Коефіцієнт заробітку розраховується як співвідношення офіційної заробітної плати працівника до середньої заробітної плати по країні за відповідний період.У випадку, коли роботодавець офіційно декларує лише мінімальну заробітну плату, коефіцієнт заробітку працівника буде нижчим, що безпосередньо позначиться на розмірі його майбутньої пенсії.Окремою проблемою може стати оформлення працівника на неповний робочий час (наприклад, 0,5 або 0,25 ставки), коли решта оплати здійснюється готівкою.Для того, щоб один календарний місяць роботи був повністю зарахований до страхового стажу, за працівника повинен бути сплачений мінімальний страховий внесок ЄСВ, що становить 22% від мінімальної заробітної плати.У цій ситуації можливі два варіанти розвитку подій:
- Основне місце роботи. Якщо працівник офіційно оформлений на пів ставки за основним місцем роботи, роботодавець зобов’язаний доплатити ЄСВ до мінімального встановленого рівня. У такому випадку страховий стаж зараховується як повний місяць.
- Сумісництво або робота без офіційного декларування. Якщо працівник працює на пів ставки за сумісництвом або отримує заробітну плату виключно «в конверті», сума сплаченого ЄСВ автоматично зменшується вдвічі або не сплачується взагалі.
В результаті, за один календарний рік такої роботи без сплати мінімального страхового внеску, працівник може отримати лише 6 місяців страхового стажу або не отримати його взагалі.Це означає, що для накопичення одного року страхового стажу при роботі на пів ставки за сумісництвом може знадобитися два фактичні роки роботи. Таким чином, за 10 років такого формату трудових відносин можна втратити 5 років страхового стажу.
Які наслідки чекають на бізнес і що пропонує держава
Фахівці наголошують, що Державна податкова служба володіє сучасними цифровими інструментами для виявлення підприємств, де працівникам виплачуються заробітні плати, нижчі за середньогалузеві показники. Система ризик-орієнтованого моніторингу дозволяє ідентифікувати таких роботодавців.Серед потенційних наслідків для бізнесу, що практикує неофіційні виплати, можуть бути:
- втрата статусу підприємства, що має критичне значення для економіки;
- скасування бронювання військовозобов’язаних працівників;
- призначення позапланових документальних перевірок.
Водночас, для компаній, які дотримуються податкового законодавства та демонструють належний рівень податкової дисципліни, існує програма «Клуб білого бізнесу». Станом на вересень 2026 року до цього переліку входять 9 706 суб’єктів господарювання, зокрема 9 132 юридичні особи та 574 фізичні особи-підприємці.Компанії, які відповідають встановленим критеріям, включаючи виплату офіційних заробітних плат та забезпечення належного рівня податкового навантаження, отримують наступні преференції:
- мораторій на більшість видів планових та позапланових документальних перевірок;
- скорочені терміни розгляду запитів на отримання індивідуальних податкових консультацій;
- призначення персонального комплаєнс-менеджера від ДПС.
Світлана ВишковськаРедактор
За даними порталу: news.finance.ua