“>
Антимонопольний комітет України (АМКУ) радить Кабінету Міністрів переглянути режим та інтенсивність податкового навантаження під час продажу пального як частину державного реагування на кризові явища на ринках нафтопродуктів.
“Україна не має змоги контролювати світові ціни, однак держава має повноваження для регулювання режиму та інтенсивності податкового навантаження, звичайно, з урахуванням правового режиму воєнного стану та наслідків руйнувань від ворожих обстрілів, зокрема для економіки країни”, – наголошено у повідомленні АМКУ на сайті в п’ятницю за підсумками засідання 6 серпня.
Зазначається, що комітет ретельно вивчав за останні місяці закордонний досвід державного втручання у ціноутворення на нафтопродукти під час кризи в Ормузькій протоці. Було встановлено, що механізми конкурентного законодавства не вирішують проблеми зростання цін в інших країнах. Натомість, зниження цін у багатьох країнах світу досягається тимчасовим переглядом податкового режиму.
На думку АМКУ, особливої уваги заслуговують питання вдосконалення механізмів податкової політики у сфері обігу імпортованих нафтопродуктів в періоди різкого зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Зокрема, пропонується застосування механізмів тимчасового коригування окремих податкових складових ціни пального з метою мінімізації негативного впливу кризових явищ на конкурентне середовище та функціонування ринків нафтопродуктів.
Крім того, Комітет вважає доцільним та можливим вдосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних запасів нафтопродуктів.
АМКУ пояснив, що закупівельна вартість складає половину роздрібної ціни пального, а податок на додану вартість (ПДВ) та акциз – понад 40%. Комітет звернув увагу на те, що з початку кризи, яка розпочалася в лютому 2026 року, світові індекси та ціни на світлі нафтопродукти зросли більш ніж на 100%, що суттєво вплинуло на роздрібну вартість бензину та дизпалива.
Водночас, значне зростання митної вартості з початку весни призвело до відповідного суттєвого зростання розміру ПДВ, оскільки він розраховується у відсотках від митної вартості пального та акцизу.
“За умов різкого коливання (насамперед збільшення) світових цін, така модель оподаткування неминуче посилює фінансове навантаження спочатку на учасників ринків, а зрештою перекладається на споживачів, адже саме вони сплачують ці податки, включені в кожен літр пального на АЗС”, – підкреслив АМКУ.
Крім того, зобов’язання суб’єктів ринку формувати та зберігати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, з поступовим їх збільшенням, створюють додатковий фінансовий тиск, що, у свою чергу, також впливає на зростання кінцевої ціни для роздрібного та оптового споживача.
Комітет наголосив, що значне одночасне зростання закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може обмежувати можливості учасників ринків повноцінно конкурувати між собою (насамперед, за рахунок ціни), створювати додаткові потреби в нарощуванні оборотного капіталу та непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими можливостями. Здатність окремих операторів АЗС, особливо відносно невеликих, ефективно конкурувати на ринках може бути обмежена.
“Серед можливих наслідків такого обмеження – відповідне послаблення конкурентного тиску, вихід окремих учасників з ринків та підвищення рівня концентрації на відповідних ринках”, – резюмував АМКУ.
Як повідомлялося, раніше експерти ринку пального, зокрема засновник та СЕО Prime Group Дмитро Льоушкін, припускали, що уряд може відреагувати на нову хвилю зростання цін на пальне, яка розпочалася з середини липня. За його словами, це може бути певна форма кешбеку, зниження податків та акцизів або державне регулювання цін.
Однак, опитані на початку серпня інтернет-порталом “Енергореформа” представники низки мереж АЗК зазначили, що наразі невідомо про жодні ініціативи уряду в цьому напрямі.
З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою за понад два місяці її роботи скористалися 2,3 млн українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.
Згідно з даними міністерства, 91% користувачів програми становили власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.