>
Фото: https://bank.gov.ua
Під час проведення наглядових заходів Національний банк України (НБУ) виявив операції резидентських компаній, що можуть вказувати на використання схем “скруток” та “зустрічних потоків”. Відтак, регулятор порадив банкам враховувати відповідні індикатори під час перевірки клієнтів та їхніх транзакцій, як зазначено в листі установи до банківських установ та їхніх асоціацій.
Зазначається, що подібні механізми застосовуються з метою ухилення від оподаткування та/або легалізації (відмивання) незаконно отриманих доходів (ВК), фінансування тероризму (ФТ) чи розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може потрапляти до реалізації через ланцюг оптово-роздрібних торговців, які володіють значними обсягами неврахованої готівки. Водночас, у документації, під час переміщення товару через мережу пов’язаних компаній, один вид продукції може бути замінений іншим. Внаслідок цього, компанії можуть штучно знижувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ з державного бюджету.
До таких операцій переважно залучають новостворені компанії або підприємства, які тривалий час фактично не провадили діяльності та можуть мати ознаки фіктивних (транзитних) компаній.
Серед індикаторів підвищеного ризику регулятор виділив невелику кількість співробітників та скромний статутний капітал, відсутність активів, необхідних для заявленої діяльності, часті зміни керівництва, власників, юридичних адрес та напрямків діяльності, а також багатомільйонні обороти за наявності незначних або відсутніх задекларованих доходів.
На підвищену ризиковість компаній також може вказувати необґрунтоване використання кількома компаніями однакових IP-адрес, телефонних номерів, електронної пошти, спільних бухгалтерів чи представників, а також взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Стосовно новостворених імпортерів, регулятор рекомендував звертати увагу на перерахування значних сум нерезидентам за вже ввезені товари без попередньої оплати, відсутність документів, що підтверджують транспортування, зберігання та фактичний рух продукції, а також невідповідність отриманих коштів заявленій сфері діяльності компанії.
Індикаторами використання подібних схем можуть слугувати відсутність або мізерний обсяг типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний рух коштів, коли практично всі надходження протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів згідно з зовнішньоекономічними угодами.
Національний банк також радить звертати увагу на ситуації, коли імпортери купують іноземну валюту за рахунок значних позик або кредитів від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно невигідними, а погашення боргу відсутнє або здійснюється в незначних обсягах.
Окремими ознаками фіктивності НБУ назвав угоди, укладені до моменту створення компанії, зазначення в них банківських рахунків, відкритих пізніше за дату угоди, та підписання договору керівником, який на той час ще не був призначений.
Банкам рекомендується до встановлення ділових взаємин з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, яким чином та кому він реалізує товари, чи володіє торговими майданчиками або інтернет-магазинами, складськими приміщеннями та іншими ресурсами, необхідними для провадження заявленої діяльності.
У разі виявлення ознак підвищеного ризику, банк повинен бути готовий обґрунтувати, чому ним були вжиті або не вжиті відповідні заходи щодо клієнта та його операцій. Водночас, центральний банк враховуватиме вжиті банками заходи під час здійснення нагляду.
Як було повідомлено раніше, у січні 2026 року НБУ закликав банки відмовитися від формального підходу до виявлення ознак компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у випадку виявлення хоча б одного критерію ризику комплексно аналізувати документацію та інформацію щодо господарської діяльності клієнта, зокрема дані про виплату заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам радили встановлювати для новостворених та ризикових компаній ліміти на окремі послуги, щоб запобігти проведенню великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, та вдосконалювати автоматизовані системи виявлення підозрілих транзакцій.