>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) виступає з пропозицією зобов’язати постачальників платіжних послуг присвоювати кожній транзакції маркер, що вказує на низький, середній або високий рівень ризику. Згідно з проєктом постанови регулятора, операції з високим ризиком підлягатимуть автоматичному призупиненню до з’ясування деталей та отримання підтвердження від клієнта.
Зазначається, що транзакції з низьким ризиком здійснюватимуться автоматично. Операції середнього ризику можуть бути призупинені для отримання підтвердження від клієнта або перевірки співробітниками постачальника платіжних послуг. Критерії для визначення кожного рівня ризику будуть встановлюватися установами у своїх внутрішніх нормативах.
Проєкт передбачає запровадження уніфікованих підходів до контролю та узгодження платіжних операцій як складових системи управління операційними ризиками. Постачальники платіжних послуг зобов’язані здійснювати моніторинг безперервно, а звірку платіжних операцій – щодня.
У разі технічної або іншої неможливості здійснення моніторингу, установа муситиме проводити платежі лише за умов, коли такий контроль можливий, та негайно інформувати НБУ про інциденти високого рівня критичності, але не пізніше ніж через годину після їх виникнення.
Платіжний моніторинг має на меті виявлення нетипових, несанкціонованих, помилкових та неналежних операцій і не замінюватиме фінансовий моніторинг у сфері боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму.
Для виявлення нетипових транзакцій постачальники платіжних послуг зможуть використовувати моделі, що базуються на штучному інтелекті та машинному навчанні. У разі їх застосування, установи муситимуть забезпечувати безперервне навчання моделей та регулярне оновлення вхідних даних.
Серед ознак нетипової поведінки проєкт визначає, зокрема, відкриття значної кількості рахунків або емісію платіжних інструментів, концентрацію однотипних операцій, незвичайні суми та надмірну частоту переказів. Як приклад наводиться надходження понад 10 поповнень протягом менш ніж 60 хвилин.
Постачальники платіжних послуг повинні будуть вести реєстр клієнтів, операції яких вимагають підвищеного контролю. До нього, зокрема, включатимуть фізичних осіб, які передали право розпоряджатися рахунком третім особам, торговців, які порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також отримувачів, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному коду категорії торговця.
Інформація з такого реєстру зберігатиметься протягом року. Під час моніторингу постачальники матимуть змогу розглядати можливість встановлення для клієнтів лімітів на операції, обмежень щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків відповідно до договорів та внутрішніх документів.
Проєкт також встановлює заходи проти міскодингу – невідповідності присвоєного отримувачу коду категорії діяльності його фактичній роботі. Еквайри повинні будуть перевіряти діяльність отримувачів, аналізувати платежі та їх незвичайні сплески, а також інформацію на вебсайтах, у соціальних мережах, чат-ботах та додатках.
Окремі процеси моніторингу можуть бути передані процесинговій установі на умовах аутсорсингу, проте відповідальність залишатиметься за постачальником платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно зупиняти та аналізувати нетипові операції, ухвалювати рішення щодо їх виконання, змінювати правила або встановлювати маркери ризику.
Вимоги стосуватимуться банків та небанківських постачальників платіжних послуг, за винятком малих платіжних установ. Після набуття чинності постанови, вони матимуть 90 днів для приведення своєї діяльності у відповідність до нових правил.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За оцінками Національного банку, впровадження вимог не потребуватиме додаткових витрат від громадян. Проте, учасники ринку можуть понести додаткові витрати у разі залучення сторонніх організацій для моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.