>
Згідно з аналізом, проведеним аналітичним центром міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці виявляються найбільш спорідненими з поляками за культурними особливостями серед основних категорій іноземних робітників.
“За результатами аналізу, який фокусувався на особливостях функціонування мультикультурних колективів у Європі, найменшу культурну відмінність від польської моделі демонструють українці — 13 балів зі 100. Наступними йдуть білоруси (17 балів), потім грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Фахівці зазначають, що українці та білоруси, завдяки схожим культурним основам, загалом швидше адаптуються в польських робочих колективах”, — зазначено в дослідженні.
На думку розробників дослідження, здатність ефективно співпрацювати в різноманітному культурному середовищі в найближчому майбутньому стане однією з ключових компетенцій як для працівників, так і для компаній, які прагнуть успішно конкурувати на європейській арені.
Наприклад, як показують результати, навіть між українцями та поляками існують відмінності, які можуть впливати на повсякденну трудову діяльність. Так, українці досить прямолінійні в неофіційному спілкуванні, проте у взаємодії з керівництвом частіше уникають відкритої незгоди. Образи вони нерідко сприймають персонально, а від менеджера очікують не тільки контролю, але й підтримки команди. Сім’я залишається одним із найважливіших життєвих пріоритетів, що також позначається на організації робочих процесів.
Тому, віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко, застерігає, що навіть незначні культурні розбіжності можуть впливати на ефективність роботи команд, залученість працівників та рівень довіри всередині компанії. “Кроскультурна компетентність перестає бути перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона стає базовою професійною навичкою”.
При цьому, за оцінками аналітиків, найбільші складнощі виникають не через мовний бар’єр, а через різне розуміння ролі керівника, методів надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктів, традицій та робочих домовленостей. “Здатність компаній управляти цим різноманіттям все більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який працює або планує працювати на європейських ринках, кроскультурна компетентність поступово стає такою ж необхідною, як професійна експертиза чи знання іноземних мов”, — зазначає Кіріченко.
Тому на базі дослідження були розроблені рекомендації для роботодавців, серед яких: уніфікація домовленостей, адаптація стилю зворотного зв’язку, врахування культурного календаря під час планування змін і відпусток, інтеграція мультинаціональних команд та запобігання формуванню ізольованих національних груп у межах колективів.
У Gremi Personal наголошують, що результати дослідження свідчать, що кроскультурне управління вже виходить за межі функцій HR і стає фактором операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження охопило п’ять найчисельніших груп іноземних працівників у Польщі. Кожну культуру фахівці оцінювали за десятьма параметрами — п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними за шкалою від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих результатів сформовано “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.