Національний банк України під час другої інспекційної перевірки націоналізованого Сенс Банку (раніше відомого як Альфа Банк), яка завершилася у квітні 2025 року, виявив великий обсяг раніше невідомих конфіденційних (таємних) протоколів колегіальних органів цього банку. Ці документи, як стверджує НБУ, мають допомогти Україні у міжнародному арбітражі, ініційованому ексвласниками банку, які перебувають під санкціями.
“Аналіз значної кількості виявлених даних щодо непрозорої управлінської практики колишнього Альфа Банку, що застосовувалася щонайменше з 2013 року, триває і є важливим компонентом матеріалів, які Міністерство юстиції України використовує для підготовки до розгляду в міжнародному арбітражі”, – зазначено у заяві правління Нацбанку на його вебсайті.
“Подальше вивчення документів, виявлених під час перевірок НБУ, повинно зміцнити позицію України у цьому спорі та буде враховуватися у подальших наглядових заходах НБУ”, – додав регулятор.
Стосовно актуальних звинувачень на адресу Сенс Банку та Нацбанку після публікації матеріалів розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) “Форест Гамп” щодо внесення застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, НБУ знову заявив, що “діяв у межах наявної на кожному етапі інформації та відповідно до встановленої процедури з метою забезпечення доведеності та законності кожного свого рішення”.
Для максимально широкого та прозорого висвітлення справи НБУ ініціюватиме перед урядом та Міністерством фінансів розгляд питань щодо Сенс Банку на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності, наголошується в заяві правління центробанку.
Згідно з заявою, НБУ також очікує від уряду як акціонера негайних дій для відновлення повноцінної роботи органів управління Сенс Банку.
“Насамперед, доформування наглядової ради шляхом призначення представників держави та незалежних членів, відсторонення або в інший спосіб усунення працівників банку, які фігурують в оприлюдненій НАБУ інформації”, – зазначив регулятор.
Він пояснив, що саме правомочна наглядова рада забезпечує подальше формування належного складу правління банку, а також здійснює стратегічний контроль за його діяльністю та відповідає за виконання зобов’язань банку щодо його приватизації.
Як було повідомлено, Кабмін нещодавно ввів до наглядової ради Сенс Банку представника від держави – колишню директорку департаменту банківського нагляду НБУ Наталію Дегтярьову. З її призначенням кількість членів наглядової ради зросте до шести, що є мінімальною кількістю для її правомочності. Однак призначення Дегтярьової ще має погодити Нацбанк.
Щодо міжнародного арбітражу, то компанія ABH Holdings S.A. (ABHH) 29 грудня 2023 року подала запит до Міжнародного центру з вирішення інвестиційних спорів (ICSID) на арбітраж та позовну заяву проти України на суму понад $1 млрд, вимагаючи повної компенсації за, на її думку, незаконну експропріацію Сенс Банку шляхом примусової націоналізації.
Сенс Банк у середині 2023 року посідав 11-те місце серед 65 банків, що діяли в Україні, за розміром активів – приблизно 3,4% від активів усієї банківської системи країни, або 96,637 млрд грн. Його націоналізували в липні того ж року за спеціально ухваленим законом як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з “Альфа-Груп”, які потрапили під санкції. На середину 2026 року загальні активи банку зросли до 157,7 млрд грн, або на 3,7% від загальних активів банківської системи, що забезпечувало йому 9-е місце на ринку.
Основними акціонерами ABHH є Михайло Фрідман, який потрапив під українські санкції, – 32,8632%, Петро Авен – 12,4018% та Андрій Косогов – 40,9614%. За частками цих акціонерів Нацбанк ще у квітні 2022 року призначив довіреною особою ексміністра фінансів Болгарії Сімеона Дянкова. Міноритарними акціонерами Сенс Банку до націоналізації, згідно зі структурою капіталу холдингу, були The Mark Foundation for Cancer Research – 3,8736% та італійський Unicredit s.p.a. – 9,9%.
ABHH у червні 2023 року заявляв про досягнення домовленості щодо продажу за $1 пакета розміром 75,6% акцій Сенс Банку міжнародному інвестору, проте наприкінці вересня, після націоналізації, заявив про ініціювання міжнародного арбітражу.
Після попереднього розслідування НАБУ про так звані “плівки Міндіча” у травні 2026 року ABHH заявив, що інформація правоохоронців нібито підтверджує версію ексвласників про те, що банк було націоналізовано для перетворення на “спеціалізований інструмент для підтримки та отримання прибутку від злочинної діяльності”.
Щодо заяв НБУ про те, що банк за часів своїх колишніх власників займався “подвійним обліком” та скоїв інші невказані “фінансові гріхи”, то ABHH відкинув ці звинувачення.
Згідно з матеріалами арбітражу, слухання мають розпочатися 30 листопада цього року в Стамбулі.