Володимир Гришенко 13.08.2026 12:00
2 хв
Приморський районний суд Одеси відхилив вимогу мешканки міста щодо визнання права власності на квартиру, за яку було здійснено повну оплату у 2018 році. Судова інстанція встановила, що споживче товариство “Сузір’я Будова”, з яким позивачка уклала договір, не володіло законними правами на вказані квартири, що унеможливлювало їх передачу.
Предметом судового спору стала однокімнатна квартира площею 48,6 кв. м, розташована за адресою проспект Гагаріна (нині Лесі Українки) в Одесі. 15 березня 2018 року між громадянкою та СТ “Сузір’я Будова” було укладено договір асоційованого членства. Позивачка зобов’язалася сплатити внесок у розмірі $46 892, що на момент укладення договору становило 1,22 млн грн. Факт повної сплати коштів було підтверджено касовими ордерами.
Схема будівництва та судовий прецедент
Об’єкт будівництва реалізовувався за моделлю спільної діяльності. Замовником будівництва виступало Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, генеральним підрядником – ТОВ “УВГП-Система”. Споживче товариство “Сузір’я Будова” мало отримати у власність квартири в межах укладеного договору про спільну діяльність.
Вирішальним фактором у справі стала обставина недійсності договору про спільну діяльність. Господарський суд Одеської області 1 квітня 2025 року визнав недійсним із моменту укладення договір, укладений у 2016 році між ТОВ “УВГП-Система”, СТ “Сузір’я Будова” та ТОВ “Баубуд”. Вказане судове рішення набрало законної сили 18 червня 2025 року.
Юридичні наслідки недійсності договору
Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що “Сузір’я Будова” не набуло прав на результати будівництва та, відповідно, не могло розпоряджатися квартирами. Суд підкреслив, що сам факт повної оплати паю не створює права власності на нерухомість, якщо сторона договору не мала законних повноважень на відчуження об’єкта.
Також суд послався на статтю 876 Цивільного кодексу України, згідно з якою власником об’єкта будівництва є замовник, якщо інше не визначено договором. У даному контексті замовником будівництва було визнано Південне управління капітального будівництва Міноборони, а генеральним підрядником – КП “Будова”.
Додатково суд звернув увагу на те, що позивачка надала кошти саме СТ “Сузір’я Будова”, проте не надала доказів їх прямого спрямування на фінансування будівництва. Вимоги до інших учасників будівництва суд визнав пред’явленими до неналежних відповідачів.
Позиція позивачки та контраргументи
З боку позивачки було висунуто припущення про можливу змову між “Сузір’я Будова”, ТОВ “УВГП-Система” та новоствореним СТ “Сузір’я Плюс”. За версією позивачки, після розірвання договору зі старим кооперативом, права на квартири були передані новій структурі, зареєстрованій у січні 2024 року.
Водночас, суд відхилив зустрічний позов Південного управління капітального будівництва Міноборони, яке вимагало визнати недійсним договір асоційованого членства між громадянкою та “Сузір’я Будова”. Судова інстанція зазначила, що управління не надало доказів порушення його прав цим договором та не обґрунтувало, яким чином його недійсність захистить інтереси установи.
Підсумкове рішення суду
За результатами розгляду справи, суд відмовив як у позові позивачки про визнання права власності на квартиру, так і у зустрічному позові Південного управління капітального будівництва Міноборони. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30 днів із моменту його винесення.
Подробиці можна знайти на сайті: nerukhomi.ua