Для закупiвлi та виготовлення будiвельних матерiалiв для вiдбудови Українi потрiбно понад $62,8 млрд. Про це повiдомив директор ДП “Укрпромзовнiшекспертиза”, голова комiтету Торгово-промислової палати України з питань промислової модернiзацiї Володимир Власюк пiд час круглого столу “Будiвельнi матерiали. Готовнiсть до потреб ринку на вiдбудову”.
“Маємо цифру в понад $62 млрд., це дослiдження з листопада 2022 р., тож зараз нашi потреби значно зросли. Проте вже бачимо колосальний об’єм та обсяги, якi можуть стати викликом для вiтчизняного виробника”, – сказав Власюк.
На пiдтвердження своєї думки вiн зазначив, що в листопадi 2022 р. обсяги житлових руйнувань, завданих Українi армiєю РФ, становили 74 млн. кв. м, а в кiнцi 2023 р. зросли до 89 млн.
“Це негативна динамiка, причому бiльшiсть зруйнованих примiщень зазнали бiльш iнтенсивних пошкоджень. Це пов’язано з активними бойовими дiями iз застосуванням рiзного виду озброєння, як приклад – Бахмут”, – уточнив Власюк.
З урахуванням попередньої оцiнки експертизи за той же листопад 2022 р., Україна щорiчно має витрачати понад $24,5 млрд. на створення необхiдних для вiдбудови будiвельних матерiалiв, повiдомляє “Мiнпром”.
“Тодi ми розрахували потребу для здiйснення цього плану за три роки. Проте розумiємо, що сучаснi реалiї i темпи вiдбудови зовсiм iншi, обов’язково переглянемо це рiшення. Бiльш вiрогiдно, йдеться про п’ять чи навiть сiм рокiв”, – пояснив експерт.
Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, серед причин уповiльнених темпiв вiдбудови – обмеження в робочий силi, оскiльки багато працiвникiв переїхали за кордон або були мобiлiзованi до лав ЗСУ.
“Ми також провели оцiнку рiвня потужностей вiтчизняних пiдприємств з огляду на потреби вiдбудови. Можемо констатувати, що маємо низку проблемних питань, i через неможливiсть самостiйно їх врегулювати працюємо над ними спiльно з владою”, – заявив голова комiтету ТППУ.
За оцiнками Власюка, вiтчизнянi пiдприємства можуть виробити близько 90% будматерiалiв, необхiдних на етапi вiдновлення, однак слiд потурбуватися й про спiвпрацю з мiжнародними партнерами. В Українi немає виробництва листового скла i електророзподiльних щитiв ЕТР, якi є у списках необхiдного обладнання i матерiалiв. Ще по чотирьох позицiях (бетон, цемент, мiнвата i ПВХ-профiль) наявнi потужностi недостатнi для покриття очiкуваного попиту на етапi вiдновлення.
“Що довше триватиме вiйна i зростатиме обсяг руйнувань, здатнiсть сектору покрити попит зменшуватиметься. Тож слiд говорити про поле iнвестицiйних проєктiв, i про них нам варто замислитися вже сьогоднi”, – додав Власюк.
Вiн не обiйшов увагою й економiчну полiтику галузi будматерiалiв, яка має стимулювати i пiдтримувати попит, в тому числi цивiльний, створити умови для бронювання ключових спецiалiстiв, а також вирiшити питання забезпечення виробництв автономною електроенергiєю.
