Експерт СБ Оксана Руженкова: Щоб заощадити на продуктах, відвідуйте оптові ринки

Фото: east-fruit.com

На четвертому році конфлікту кошти, доступні українцям, значно зменшилися, але ціни продовжують зростати. Що чекає продуктовий ринок найближчим часом? Як мінімізувати витрати на харчування? Чи є ймовірність зниження цін і чому експерти рекомендують аграріям працювати прозоріше? Редакція Коротко поспілкувалася на ці теми з експертом Світового банку Оксаною Руженковою .

На м'яку зиму

– Оксано, ця зима принесла нам теплу погоду; це вигідно фермерам?

– Ця зима справді була досить м’якою, що дозволило озимим добре вистояти. Щороку Мінагрополітики та спеціалісти спостерігають за необхідністю пересіву сільськогосподарських площ, але, на щастя, цього року потреби в пересіві озимих по всій Україні не буде. Це означає значну економію для фермерів, дозволяючи їм виділяти кошти на вирішення інших завдань.

– Наприклад, які виклики?

– В першу чергу, можуть підвищити посадові оклади до 20 тис. грн, щоб захистити їх від мобілізації. Крім того, вони можуть спрямувати частину коштів на власні операції. Якщо Мінагрополітики зараз виступає за будівництво нових сховищ, то я вважаю, що сьогодні більш актуальною і важливою проблемою є оновлення технопарків та обладнання для їх ефективного функціонування.

Як правило, великі агровиробники оновлюють свою техніку кожні три роки, а старе обладнання продається на внутрішньому ринку менш заможним середнім і дрібним фермерам. Наскільки мені відомо, з початку війни пересічний фермер рідко купував нову техніку; тому для багатьох ця справа стала актуальною. Агрохолдинги досі борються з придбанням нових зерновозів та логістичного обладнання, а середні та дрібні фермери потребують заміни тракторів, комбайнів та посівних комплексів. Зважаючи на успішну зиму, ми очікуємо зростання попиту на техніку, зокрема вітчизняного виробництва.

– Навіщо віддавати перевагу вітчизняній продукції?

– По-перше, при купівлі вітчизняної техніки держава компенсує 25% її вартості. По-друге, ми виготовляємо відмінне навісне обладнання для обробки грунту. Українські чорноземи щільні, а поля іноді містять каміння та сміття, що спонукає місцевих виробників використовувати метал вищої якості; тому українська техніка, як правило, є більш довговічною та міцною. За підтримки Експортно-кредитного агентства (ECA) наші виробники досягають значних успіхів на міжнародних ринках, і встановлення зв’язків з африканськими країнами відкриває для нас фантастичні можливості.

Крім того, в нашій країні добре розвивається виробництво іригаційного обладнання. Цей розвиток відкриває перспективи як для зростання експорту, так і для продажів на внутрішньому ринку. Інвестиції в зрошення приносять швидкі вигоди, оскільки розширення вирощування овочів, яке сьогодні є дуже прибутковим, значною мірою залежить від правильного зрошення.

Українське обладнання та техніка набагато витриваліші та міцніші за імпортні. Фото: agropravda.com/

Про планування

– Ви вірите, що аграрії цього року змінять стратегію?

– Я думаю, що виробництво картоплі буде переважно розширюватися. Однак якість може бути не оптимальною через недостатнє постачання насіння з власних насіннєвих господарств, які минулого року не змогли засіяти достатньо площ. Незважаючи на це, восени ми можемо очікувати більш доступні ціни на картоплю.

Я особливо оптимістично налаштований щодо збільшення виробництва капусти, особливо у Вінницькій області на заході України. На жаль, розраховувати на східну частину країни складно через військові дії, що тривають.

– Чи можна зробити висновок, що війна кардинально змінює діяльність українських агровиробників?

– Я б стверджував, що нинішні складні обставини та співпраця уряду з донорськими організаціями спонукали аграріїв до помітних успіхів, зокрема у плануванні виробництва. Справа в тому, що нашим виробникам важко планувати свою діяльність навіть не на п’ять років, а часто навіть не на два-три. Вони визнають попит на картоплю і думають: «Ми посадимо наступного року», не беручи до уваги джерела насіння або те, що може бути наступного року.

А який сьогодні стан фруктосховищ? У їх будівництво вкладено значні державні кошти. Збитковість садів і нестача робочої сили змушують садівників ліквідовувати свої сади на користь вирощування овочів, а для зберігання кукурудзи вони просто створюють ями в дорогих газових фруктосховищах. Відверто кажучи, треба визнати: це вандалізм.

– Як планування виробництва сприяє прибутковості?

— Для отримання гранту необхідно подати заявку на отримання гранту, і з’явився ринок консалтингових фірм, які розробляють бізнес-плани, і наші виробники нарешті почали рахувати свої витрати. Рентабельність цих підприємств зростає. Підприємства починають освоювати нові цікаві ніші.

У нас є програми, спрямовані на переробку та модернізацію підприємств, і держава налаштована підтримувати ініціативи регіонального розвитку. Наприклад, Житомирська область може розробити програму з вирощування коноплі та льону, Одеська область – з виробництва томатів, Чернігівська – з переробки картоплі на крохмаль. Держава готова субсидувати ці ініціативи, якщо вони будуть підкріплені серйозним економічним обґрунтуванням.

Регіональні програми зрошення мають вирішальне значення. Для ефективного функціонування зрошувальних систем необхідно не тільки придбати обладнання, а й побудувати канали для стоку води. Фермеру самотужки не впоратися з цим завданням, а ось райводгону під силу. Проблема полягає в тому, що регіональні OVA не запропонували подібних ініціатив, незважаючи на те, що держава висловила готовність розглянути регіональні пропозиції з минулої осені. Я вважаю, що місцеві бізнес-спільноти зобов’язані заохочувати місцевих чиновників відстоювати їхні інтереси, розвивати свої програми та, зрештою, посилювати регіональні зусилля.

— Звучить дещо ідеалістично, особливо у воєнний час…

– Кілька тижнів тому Кабінет Міністрів затвердив План пріоритетних дій Уряду щодо

Источник: kp.ua