Народний депутат України про роковини підриву росіянами греблі Каховської ГЕС, екоцид та міжнародне право
6 червня 2024 року минула друга річниця руйнування греблі Каховської ГЕС, спричиненого російськими військами. Ця подія призвела до численних людських жертв та загибелі сотень тисяч тварин. За попередніми оцінками, екологічні збитки перевищують 146 мільярдів гривень. Було зруйновано 1144 господарства, а площа затоплених лісів сягнула понад 64 тисяч гектарів. Ці дані деталізовано представлені на ресурсі “ЕкоЗагроза”.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш охарактеризував підрив Каховської ГЕС як монументальну гуманітарну, економічну та екологічну катастрофу. Президент України Володимир Зеленський влучно назвав цю подію “екоцидом” і закликав міжнародну спільноту притягнути Російську Федерацію до відповідальності.
Екоцид як злочин проти довкілля
Екоцид визначається як злочин масового знищення довкілля. Цей термін інтегрований до українського законодавства з 2001 року, коли була прийнята нова редакція Кримінального кодексу України. Стаття 441 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за екоцид, передбачаючи покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років за “масове знищення флори чи фауни, отруєння атмосфери чи водних ресурсів, а також інші дії, які можуть спричинити екологічну катастрофу”.
Руйнування Каховської греблі російськими військами є явним доказом вчинення екоциду. Однак, притягнення винних до відповідальності згідно зі статтею 441 КК України пов’язане з певними труднощами.
Виклики в імплементації відповідальності за екоцид
Визначення складу злочину “екоцид” містить значну кількість оціночних понять, які недостатньо врегульовані чинним Кримінальним кодексом України та правовими позиціями Верховного Суду України. Це стосується, зокрема, поняття “масове знищення рослинного або тваринного світу”, адже не існує чітких критеріїв щодо етапу завданої шкоди, при якому такі об’єкти можуть вважатися знищеними. Також невизначеною залишається цінність видів, що зникають, вартість зруйнованих територій та екосистемних послуг, втрачених внаслідок підриву Каховської ГЕС. Відсутні кількісні показники, які б дозволяли встановити “масовість” знищення довкілля.
Питання відповідальності за екоцид у контексті воєнних дій є винятком, а не правилом як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Міжнародний досвід та перспективи
Для компенсації шкоди довкіллю, завданої внаслідок збройної агресії Іраку проти Кувейту (1990-1991 роки), ООН створила Компенсаційну комісію (The United Nations Compensation Commission – UNCC), яка функціонувала до 2022 року. Комісія реєструвала, оцінювала та присуджувала компенсації за шкоду, завдану ґрунтам, водним ресурсам, прибережним екосистемам тощо. Однак, комісія визнала релевантними лише близько 6% від загальної кількості випадків шкоди, завданої довкіллю Кувейту.
Юрисдикція Міжнародного кримінального суду (МКС) охоплює чотири основні воєнні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. МКС може розслідувати шкоду довкіллю, заподіяну внаслідок воєнних злочинів, проте його повноваження в цій сфері є обмеженими через заборону тлумачення злочинів за аналогією. Тому прийняття екоциду як п’ятого серйозного злочину для переслідування з боку МКС є доцільним.
Розвиток законодавства щодо екоциду
5 січня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила Резолюцію “Вплив збройних конфліктів на довкілля”, яка наголошує на необхідності кодифікації поняття “екоцид” на національному та міжнародному рівнях. ПАРЄ підтримала ініціативи щодо внесення змін до Римського статуту МКС для включення екоциду як окремого виду злочину. Резолюція також зобов’язує держави-члени вживати заходів для заборони використання зброї, що непропорційно шкодить довкіллю та унеможливлює життя людей.
18 квітня 2024 року ПАРЄ ухвалила резолюцію української народної депутатки Юлії Овчинникової “На шляху до стратегій Ради Європи щодо здорових морів та океанів для протидії кліматичній кризі”. Документ закликає до прийняття Екологічного договору для України, що є складовою Формули миру Президента України.
16 листопада 2023 року Європейський Союз ухвалив нову Директиву, спрямовану на посилення відповідальності за шкоду довкіллю. Вона точніше визначає екологічний злочин та додає нові види кримінальних порушень, замінюючи попередню Директиву 2008/99/EC.
Країни-члени ЄС мають імплементувати нові правила до 20 травня 2025 року. Зокрема:
- Франція у 2021 році Законом про клімат і стійкість визнала “екоцид” правопорушенням, передбачивши до 10 років ув’язнення за серйозну та довготривалу шкоду здоров’ю, флорі, фауні або якості повітря, ґрунту чи води.
- Бельгія у лютому 2024 року стала першою країною ЄС, яка запровадила кримінальну відповідальність за екоцид. Новий Кримінальний кодекс передбачає ув’язнення від 15 до 20 років для осіб, які завдають серйозної та непоправної шкоди навколишньому середовищу, а компаніям — штрафи від €1,2 млн до €1,6 млн.
Бельгія також визнала екоцид міжнародним злочином на одному рівні з воєнними злочинами, злочинами агресії, злочинами проти людяності та геноцидом. Очікується, що новий кодекс набере чинності через два роки, зробивши Бельгію 12-ю країною у світі, що криміналізувала екоцид. Обговорення кримінальної відповідальності за екоцид триває ще щонайменше у 23 країнах.
Висновок
Важливо не лише покарати винних у злочинах екоциду, скоєних в Україні, але й забезпечити, щоб усі сучасні та майбутні агресори компенсували завдану війною екологічну шкоду. Підрив Каховської ГЕС має стати ключовим фактором у формуванні нового міжнародного підходу до воєнних злочинів проти довкілля.
Закликаємо світову спільноту до рішучих дій у захисті нашого спільного довкілля та притягнення до відповідальності всіх, хто вчинив злочини проти природи.
Олена Мошенець
- війна
- екологія
- збитки
- каховська гес
- олена мошенець
- право
- росія
За даними порталу: investory.news