Директор НАБУ під підозрою: що далі?

Директор НАБУ під підозрою: що далі? 4

Підписання підозри директору НАБУ: Аналіз ситуації

Генеральний прокурор Руслан Кравченко підписав підозру директору Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семену Кривоносу. Обвинувачення стосуються підробки документів з метою отримання неправомірної вигоди у великому розмірі, а також фіктивного усиновлення, яке, на думку прокуратури, мало слугувати уникненню судової відповідальності.

У своєму відеозверненні Руслан Кравченко зазначив, що першочерговою метою операції «Карфаген», що проводилася Офісом Генерального прокурора, було отримання доступу до матеріалів кримінальних проваджень стосовно керівників та співробітників НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Подальшою метою, за його словами, було усунення Генерального прокурора та припинення процесуальних дій у цих справах. Генпрокурор також заявив про викрадення та копіювання частини даних.

«Повідомлення про підозру зареєстровано у Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) та направлено відповідно до законодавства. Наступні кроки будуть вжиті», – додав Генеральний прокурор.

Директор НАБУ під підозрою: що далі? 5
Директор НАБУ під підозрою: що далі? 6

Контекст відставки Генерального прокурора

Раніше Руслан Кравченко подав заяву про звільнення, однак вона потребує розгляду Верховною Радою.

Менш ніж за годину після подання заяви Кравченком, Президент України Володимир Зеленський звернувся до парламенту з вимогою негайно підтримати відставку Генерального прокурора.

«У цього Генерального прокурора є лише один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, хай називає речі своїми іменами. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно», – зазначив Президент.

Спецоперація “Карфаген” та її наслідки

Як раніше повідомлялося, НАБУ та САП провели спецоперацію «Карфаген». За даними слідства, ця операція викрила злочинну організацію, учасники якої могли систематично отримувати неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів та легалізовувати незаконно отримані кошти.

Ключові фігуранти та слідчі дії:

  • 4 вересня 2026 року відбулися обшуки в службових приміщеннях, якими користувався Руслан Кравченко, а також у його заступниці Марії Вдовиченко та інших осіб, причетних до справи. Спочатку Офіс Генерального прокурора заперечував проведення обшуків у Кравченка, проте наступного дня ця інформація була підтверджена.
  • Одним із ключових фігурантів справи є заступник начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива. За заявою НАБУ та САП, саме він очолював злочинну організацію.
  • 6 вересня 2026 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав Сергію Кропиві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 120 мільйонів гривень.
  • Наступного дня ВАКС обрав запобіжні заходи іншим учасникам справи.
  • 7 вересня 2026 року ВАКС взяв під варту Єлизавету Івахненко, яку слідство ідентифікує як «Музу» та співмешканку Сергія Кропиви. Їй визначено 60 діб тримання під вартою з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень.
  • Також під варту взято водія Сергія Кропиви, Сергія Куцого, якому визначено 60 діб тримання під вартою з можливістю виходу під заставу у 3 мільйони гривень. У матеріалах НАБУ Куций фігурує під псевдонімом “Камрад”.

Припущення щодо зв’язку з Генеральним прокурором:

Після оприлюднення матеріалів справи виникли питання щодо можливого зв’язку Руслана Кравченка з фігурантами. У розмовах учасників справи згадувався “Шеф”, а Сергій Кропива, за даними слідства, міг спілкуватися про особу з по батькові Андрійович.

Під час судового засідання стосовно Сергія Кропиви прокурор САП заявив, що Кропива координував ремонт у будинку, де проживає родина Кравченка. Йдеться про будинок у Козині площею близько 280 кв. м. За даними слідства, Кропива організовував роботи майстрів, встановлення сигналізації та придбання побутової техніки.

Руслан Кравченко підтвердив, що його родина орендує цей будинок, переїхавши туди 1 травня 2026 року. Він пояснив, що обговорення ремонту, сигналізації та техніки стосувалися підготовки житла до заселення.

Будинок не був відображений у декларації Кравченка за 2025 рік, оскільки родина почала користуватися ним лише у 2026 році. Генеральний прокурор заявив, що інформація про нове місце проживання буде зазначена у наступній декларації.

Реакція та подальші кроки

На тлі скандалу Руслан Кравченко заявляв, що не планує самостійно подавати у відставку. Однак, 7 вересня ввечері він повідомив про подання заяви про відставку.

Після розслідування справи «Карфаген» Руслан Кравченко також інформував про перевірку працівників Офісу Генерального прокурора, які могли мати зв’язок із фігурантами справи. Щодо сімох прокурорів було подано документи до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів для вирішення питання про можливе звільнення.

Оригінал статті: kurs.if.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *