На початку повномасштабної війни багато іноземних інвесторів очікували побачити в Україні ринок «розпродажу» – власників, готових віддавати активи зі значним дисконтом.
Однак реальність виявилася протилежною. Якісний бізнес не лише зберіг свою цінність, але й перетворився на дефіцитний актив, що дозволяє диктувати умови покупцям. Незважаючи на повільне відновлення економіки, український ринок злиттів і поглинань (M&A) набирає обертів.
Обсяг M&A-угод у 2025 році сягнув $1,7 млрд, а за перші п’ять місяців 2026-го – $1 млрд, що свідчить про зростаючу активність. Головним викликом для інвесторів стало не стільки бажання купити дешевше, скільки пошук умов, що забезпечать життєздатність угоди.
Ринок, який не зламався
У 2022 році, на тлі повномасштабного вторгнення, реальний ВВП України скоротився на 28,8%. Проте економіка поступово відновлювалася, демонструючи зростання у наступні роки: 5,5% у 2023-му, 3,2% у 2024-му, 1,8% у 2025-му. Прогнози на 2026 рік вказують на подальше зростання на 1,5%, доводячи номінальний обсяг ВВП до $227 млрд.
На цьому тлі ринок M&A показує ще більш динамічне відновлення. У 2025 році загальний обсяг угод зріс у півтора раза, сягнувши $1,7 млрд, а їхня кількість збільшилася з 37 до 41. За перші п’ять місяців 2026-го ринок уже досяг $1 млрд, що становить близько 60% річного обсягу попереднього року. Крім загального економічного відновлення, ключовим стимулом стали валютні обмеження Національного банку, запроваджені у лютому 2022-го. Заборона на виведення дивідендів в іноземній валюті призвела до накопичення значної гривневої ліквідності на рахунках великих компаній, яка потребувала інвестування всередині країни.
Як приклад, за три роки кошти на рахунках «Київстару» зросли у 12 разів, перевищивши половину річного виторгу компанії. Цей фінансовий ресурс дозволив реалізувати низку значних поглинань.
Динаміка ринку M&A в Україні
Внутрішній капітал бере ініціативу
Однією з головних тенденцій 2025 року стало суттєве зростання частки внутрішніх угод. Якщо у 2024 році вони становили 40% усіх M&A-транзакцій, то у 2025-му ця цифра досягла 55%.
Найбільшою внутрішньою угодою року стало придбання «Київстаром» сервісу пошуку та бронювання ліків Tabletki.ua за $160 млн. Для порівняння, найбільша внутрішня угода попереднього року – купівля готелю «Україна» – оцінювалася у $59,5 млн. Водночас, найбільшою M&A-угодою 2025 року загалом стала експансія українського бізнесу за кордон: МХП придбав понад 92% статутного капіталу іспанської Grupo Uvesa, одного з провідних виробників м’яса птиці та свинини в Іспанії, за $300 млн.
Цей тренд зберігся і у 2026 році. За перші п’ять місяців МХП оголосив про придбання грецького виробника курятини Th. Nitsiakos AVEE. Вартість угоди оцінюється у $290–330 млн.
Водночас активізувалися й іноземні інвестори, хоча їхня роль дещо змінилася. Якщо у 2024 році найбільша угода за участю іноземного капіталу була одночасно і найбільшою угодою року, то у 2025-му найбільша іноземна інвестиція (придбання американською Bunge 85% Вінницького олійножирового комбінату за $138 млн) виявилася меншою за найбільші угоди українських компаній. Це свідчить про зміну балансу: темп розвитку українського ринку M&A тепер визначає локальний стратегічний капітал.
Ринок M&A в Україні: топ-угоди 2025 року
- $300 млн – МХП придбав 92% іспанської Grupo Uvesa
- $160 млн – «Київстар» купив Tabletki.ua
- $155 млн – «Київстар» придбав Uklon
- $138 млн – Bunge купила 85% Вінницького олійножирового комбінату
- $96 млн – NEQSOL придбала Об’єднану гірничо-хімічну компанію (найбільша приватизація)
Де концентруються інвестиції
Майже кожна третя M&A-угода припала на агропромисловий комплекс, частка якого становила 31% загального обсягу ринку. IT-сектор зайняв 22%, нерухомість – 19%, промисловість – 16%.
У 2026 році ця тенденція лише посилилася. За перші п’ять місяців сукупна частка агросектору та технологічних компаній зросла до 64%, закріплюючи АПК як головного драйвера українського ринку M&A. Водночас ринок залишається висококонцентрованим: у 2025 році понад половину його обсягу (51%) сформували лише п’ять найбільших угод. За перші п’ять місяців 2026-го майже половина ринку (47%) припала лише на дві транзакції.
Паралельно зростає активність у нижньому сегменті ринку – угодах вартістю до $5 млн. Найдинамічніше він розвивається в оборонній сфері. Якщо у 2024 році таких угод були одиниці, то у 2025-му – вже десятки.
Галузевий розподіл угод у 2025 році
Розподіл за розміром угод у 2025 році
Нова логіка угоди
За спостереженнями експертів, успіх M&A-угоди дедалі більше залежить від її структури. Переговори зосереджуються на самій можливості структурування угоди, комфортного для обох сторін. Часто перемагає не покупець із найвищою оцінкою, а той, хто запропонував найбільш реалістичний шлях до її закриття в адекватні терміни.
Анна Бабич,
виконавча партнерка Aequo
Змінився і підхід до оцінки ризиків. Якщо раніше юридичний аудит фокусувався на минулих проблемах, які могли б знизити ціну, то тепер у центрі уваги – здатність компанії функціонувати в умовах невизначеності. Енергетичні перебої, мобілізація, логістичні труднощі чи регуляторні зміни сприймаються не як виняткові ризики, а як частина операційної реальності, яку сторони враховують під час оцінки бізнесу та структурування угоди.
Змінилися й вимоги до потенційних покупців. Походження капіталу, структура власності та санкційні ризики перевіряються ще до початку повноцінних переговорів. Компанії розкривають структуру власності до кінцевого бенефіціара вже на старті процесу, щоб уникнути витрачання часу на угоди, які не матимуть шансів на реалізацію.
«Парадоксально, але інвестори з більш прагматичним підходом до українського ризику сьогодні отримують доступ до найкращих активів на ринку», – підсумовує Анна Бабич.
АМКУ – ключовий регулятор
Окремим чинником на M&A-ринку став Антимонопольний комітет України (АМКУ). Регулятор, якого донедавна сприймали як формальність, поступово перетворюється на вирішальний голос у процесі завершення угод.
Так, у 2025 році АМКУ наклав штрафів на загальну суму понад 5,8 млрд грн, що вшестеро більше, ніж роком раніше. Посилився і контроль за концентраціями, особливо у стратегічних галузях та угодах зі складною структурою власності.
Марія Ніжнік,
виконавча партнерка Aequo
АМКУ стає змістовним регуляторним фільтром, який може впливати на структуру угоди, строки, умови її завершення і навіть на саме її здійснення. На практиці це означає, що антимонопольний дозвіл більше не можна залишати «на потім». У складних випадках погодження може тривати понад три місяці.
Показовою стала угода між «Київстаром» і Tabletki.ua: АМКУ детально дослідив питання цифрових платформ і доступу до даних, встановивши для покупця низку поведінкових зобов’язань. Інший приклад – приватизація Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, де Комітет провів поглиблений аналіз, попри відсутність прямого перетину бізнесів.
DefenseTech: наступний великий ринок M&A
Окремою частиною українського M&A-ландшафту стає оборонний сектор. Якщо у 2021 році виробництво військової техніки та озброєння становило лише десяті частки відсотка загального промислового випуску, то у 2025-му частка DefenseTech зросла до 2%. У грошовому вимірі обсяг виробництва збільшився з $1,4 млрд до $6,8 млрд. Більшість угод у цьому секторі невеликі, закриваються швидко, часто без розкриття оцінки і з мінімальним due diligence. Однак ринок готується до угод іншого масштабу.
Михайло Лукашенко,
партнер Aequo
«Компанії, які першими змогли конвертувати бойовий досвід війни у зрозумілу для глобального інвестора структуру, отримують непропорційно більший доступ до капіталу», – зазначає Михайло Лукашенко.
Він наводить приклад угоди UForce: у березні 2026 року компанія залучила $50 млн від міжнародного синдикату Shield Capital, Lakestar і Ballistic Ventures з оцінкою $1,1 млрд. Це перший подібний кейс серед українських DefenseTech-компаній, який став можливим завдяки тому, що бізнес був структурований як глобальна компанія.
Паралельно формується ще один напрям розвитку – міжнародне партнерство у виробництві безпілотників. У межах програми Drone Deal близько 20 країн перебувають на різних етапах укладення угод з Україною. Від початку 2026 року вже підписано десятки меморандумів, за якими Україна надає технології та критичні компоненти, іноземний партнер забезпечує фінансування й виробництво, а уряд країни-партнера закуповує готову продукцію.
DefenseTech: динаміка зростання виробництва
Що далі
Потенціал для подальшого зростання українського M&A-ринку залишається значним. Частка інвестицій у ВВП України становить лише 13%, тоді як у країнах із доходом вище середнього цей показник сягає близько 33%. Цей розрив свідчить про великий простір для нових інвестицій та угод.
У другій половині 2026 року додатковим драйвером може стати приватизація. Загальна орієнтовна стартова вартість активів, запланованих до продажу, становить 29,4 млрд грн. Серед найбільших лотів – Одеський припортовий завод, торговельний центр Ocean Plaza та Миколаївський глиноземний завод.