З листопада користувачі месенджерів отримують повідомлення з іноземних номерів з пропозиціями підробітку. Це виявилося новою шахрайською схемою з виманювання грошей. Як банки з нею борються?
«Ми шукаємо людей на неповний робочий день – все, що вам потрібно зробити, це лайкнути відео TikTok», – розсилки з подібними пропозиціями підробітку масово отримують українці у месенджерах Telegram та WhatsApp. Людям пропонують лайкати відео у TikTok і Youtube, оцінювати ресторани й готелі в Google Maps, а взамін отримати легкий заробіток у 600-1500 грн на день.
Розсилка відбувається з номерів США та країн Азії й Африки, говорить головний спеціаліст відділу комунікацій Кіберполіції Артем Олещенко. Автори повідомлень одразу просять реквізити банківської карти та надсилають 50-150 грн за перші виконані завдання, описує роботу схеми заступниця голови ПриватБанку з питань керування ризиками Лариса Чернишова.
Після кількох вдалих транзакцій шахраї пропонують переказати їм від декількох сотень до десятків тисяч гривень, які обіцяють повернути швидко та з відсотками. «Коли користувач зробив переказ, шахраї припиняють спілкуватись із жертвою та блокують її в месенджерах», – каже Чернишова.
Як банки борються з новим видом кібершахрайства?
Масштаби схеми
Пропозиція про заробіток – зараз одна з найпопулярніших схем виманювання грошей, пояснює керівник відділу кібербезпеки українського приватного банку на правах анонімності, оскільки не уповноважений коментувати тему публічно. «Ми ледве встигаємо попереджати наших користувачів про цей вид шахрайства», – говорить він.
Ця схема активізувалася у жовтні–листопаді, але пік ще не пройдено, визнає він. «Шахраї зазвичай нарощують свою активність ближче до Нового року», – додає співрозмовник.
Частка звернень клієнтів до державного ПриватБанку, який на кінець липня цього року мав 49 млн виданих карток, за цим видом шахрайства складає близько 7% від усіх звернень щодо шахраїв, говорить Чернишова. Медіанна сума втрат клієнтів держбанку – 25 000 грн.
У другого за кількістю виданих карток банку, monobank, від шахрайської схеми постраждали близько 3000 клієнтів за підсумками листопада, написав співзасновник проєкту Олег Гороховський у своєму Telegram 2 грудня. Клієнти mono загалом втратили 65 млн грн, додав Гороховський. Тобто в середньому кожна людина «попалася» трохи більш як на 21 000 грн.
Кількість жертв може бути більшою, припускає Гороховський. «Це цифри за заявленим шахрайством, – говорить Forbes банкір. – Є припущення, що більш ніж половина клієнтів соромляться розповісти про те, що вони так попалися на гачок».
А-Банк відмовився надавати дані про масштаби шахрайської схеми. Державний Ощадбанк та приватні ПУМБ та Райффайзен Банк відмовилися коментувати Forbes ситуацію з цим типом шахрайства.
Результати опитування Нацбанку та Опендатабот понад 100 000 людей у жовтні 2023 року
Як банки борються з новою схемою шахрайства
Коли один-два клієнти переказують кошти й потім звертаються в службу підтримки зі скаргою на шахрайство – банк вже розуміє закономірність і блокує рахунки, розповідає керівник відділу кібербезпеки одного з українських банків. Також банки моніторять ситуацію за сумами переказів – повторювані стандартні суми можуть ставити на моніторинг.
Однак шахраї навчилися обходити такі заходи. Вони залучають інших жертв як посередників і «пропускають» через них гроші, говорить він. «Люди не розуміють, які до них можуть бути питання, бо вони «просто перерахували кошти» або зняли їх в банкоматі та віддали, отримавши за це невелику комісію», – додає керівник відділу.
Гроші зараховуються як платіж з картки іншої людини, пояснює Чернишова з ПриватБанку. «У такому випадку жертва стає співучасником піраміди, а коли організатор припиняє комунікації, претензія залишається до отримувача коштів, який по факту є такою ж жертвою шахраїв», – зазначає представниця держбанку.
У monobank схема закодована у зверненнях у підтримку як «заробіток в інтернеті». Банку вдається виявляти та запобігати понад 70% таких спроб, йдеться в пості Гороховського. Державний ПриватБанк зупиняє 76% спроб шахрайства за платежами, які спрямовані на «ймовірний заробіток», говорить Чернишова.
Щоб врятувати кошти клієнтів, у mono аналізують нетипову активність для карток та патерни поведінки шахраїв, каже Гороховський. «У нас накопичена досить велика кількість клієнтів, які заявили про те, що стали жертвами», – визнає банкір. На цій базі необанк побудував моделі, які «відловлюють» нетипову активність, зупиняють операції та просять у клієнта додаткові підтвердження, що він робить їх свідомо.
А-Банк також аналізує кожен клієнтський платіж. «Якщо потрібно, ми його зупиняємо та пояснюємо клієнтами, що операція може бути шахрайською», – говорить керівник напрямку кредитних карток А-Банку Євген Зайченко.
Проте інколи клієнти відправляють гроші шахраям навіть після блокування платежів системою моніторингу банку та розʼяснення, що кошти не повернуться, зазначає Чернишова. Вони відправляють гроші або на інший рахунок, або на іншій платформі, або в додатках інших банків, додає вона. Чому люди «клюють» на схему?
«Схема пропонує людям підробіток у ситуації, коли в країні мало роботи через війну», – коментує керівник відділку кібербезпеки одного з українських банків. В Україні налічується 97 300 зареєстрованих безробітних станом на кінець жовтня 2023 року, йдеться у даних НБУ. Потреба роботодавців у працівниках майже удвічі менша – 55 400.
«Люди вірять у Діда Мороза, який принесе їм гроші. Це не від хорошого життя», – погоджується Зайченко.
