class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
Фірми, що займаються будівництвом, все частіше користуються позиковими коштами для придбання спеціалізованої техніки, модернізації оснащення, забезпечення енергетичної незалежності та використання новітніх матеріалів.
Для суб’єктів малого та середнього бізнесу в будівельній сфері державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” залишається одним із ключових фінансових інструментів.
Цю інформацію надала Оксана Шульга, керівниця департаменту підтримки малого та середнього бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.
За її словами, фінансування будівельної індустрії наразі тісно пов’язане з потребами відродження України. Це стосується не тільки житлових споруд, але й відновлення інфраструктури, освітніх та медичних установ, а також комерційних і промислових об’єктів.
Водночас, за твердженням експерта, вимоги до самих будівельних проєктів зазнали змін. Сучасне будівництво дедалі частіше передбачає застосування енергоефективних матеріалів, незалежних джерел живлення, систем збереження енергії та іншого обладнання, яке забезпечує стабільнішу роботу об’єктів в умовах енергетичних викликів.
“Будівельна сфера сьогодні має подвійне завдання: відбудовувати країну та водночас покращувати якість і надійність нових об’єктів. Тому фінансування все частіше спрямовується не просто на виконання будівельних підрядів, а на придбання актуальної техніки, обладнання, що заощаджує енергію, та впровадження рішень, які гарантують автономність майбутніх житлових та інфраструктурних комплексів”, — зазначила банкір.
Основний напрям кредитування — закупівля спецтехніки
Оксана Шульга підкреслила, що серед найбільш затребуваних напрямів фінансової підтримки в будівельній галузі є закупівля та оновлення техніки й обладнання, необхідного для виконання будівельних робіт.
У структурі кредитування позики на техніку та обладнання складають понад 42% від загальної кількості кредитних угод у цьому сегменті та 32% від загальної суми наданих коштів.
За її відомостями, найчастіше будівельні компанії залучають позикові кошти або лізинг для придбання вантажних автомобілів, тягачів, міксерів для бетону, колісних і гусеничних екскаваторів, навантажувачів, автокранів, баштових кранів, асфальтоукладальників, причепів, тракторів та іншої спеціалізованої техніки.
На думку експертки, актуальність оновлення технічного парку є цілком логічною. Для будівельної компанії справна сучасна техніка безпосередньо впливає на швидкість виконання робіт, можливість участі в нових проєктах і здатність контролювати операційні витрати.
“У будівельному бізнесі техніка є фундаментом операційної спроможності компанії. Новий екскаватор, кран, бетонозмішувач чи вантажний автомобіль дає змогу оперативніше виконувати роботи, зменшувати залежність від орендованого устаткування та впевненіше планувати участь у нових проєктах”, — пояснила вона.
“Доступні кредити 5-7-9%” та партнерські програми для МСБ
Оксана Шульга зазначила, що для малих і середніх будівельних фірм, а також субпідрядників, державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” залишається досить затребуваним інструментом фінансування.
За структурою кредитування будівельних компаній, частка угод, укладених у рамках цієї програми, становить майже 34% від кількості позик, наданих компаніям будівельної галузі, та понад 31% від загального обсягу фінансування.
Найчастіше державною кредитною програмою користуються для придбання техніки та обладнання. Банкір наголосила, що для малого та середнього бізнесу це особливо важливо, адже закупівля спеціалізованої техніки вимагає значних інвестицій, які складно одночасно покрити лише власними коштами.
“Для малих та середніх будівельних компаній доступ до фінансування часто визначає можливість розвиватися, залучати нові підряди та модернізувати виробничу базу. Програма “Доступні кредити 5-7-9%” дозволяє придбати необхідну техніку без надмірного тиску на обігові кошти бізнесу. Саме тому вона залишається одним із найбільш практичних інструментів для галузі”, — підкреслила Оксана Шульга.
Окрім цього, будівельні компанії часто використовують партнерські кредитні програми банків із виробниками та дилерами техніки, а також грантові програми від місцевих органів влади. Такі спеціальні кредитні рішення є актуальними для підприємств, які не відповідають певним вимогам державної програми “Доступні кредити 5-7-9”, потребують специфічного обладнання або прагнуть придбати транспортні засоби на більш вигідних партнерських умовах.
“Наразі кредити за партнерськими та грантовими програмами складають вже близько 65% від їхньої загальної кількості для підприємств будівельної галузі. Інакше кажучи, такі програми вже переважають позики суто за державними програмами, що пояснюється сприятливими умовами для позичальника”, — підкреслила експертка.
Ще одним напрямком, що набуває дедалі більшого значення, є фінансування енергоефективного обладнання та незалежних джерел живлення.
Оксана Шульга звернула увагу на те, що будівельні компанії активніше інвестують у дизельні генератори, сонячні електростанції, системи зберігання енергії, інвертори та інші рішення, здатні забезпечити функціонування будівельних майданчиків або майбутніх об’єктів у разі перебоїв з електропостачанням.
За її відомостями, цей тренд охоплює як житлові комплекси, так і комерційні, промислові та соціальні об’єкти. Вона пояснює це тим, що для покупців житла, бізнесу та громад наявність незалежного живлення та використання енергоощадних технологій все частіше стає одним із критеріїв вибору об’єкта.
Банки, зі свого боку, також приділяють більше уваги проєктам, які передбачають сучасні енергетичні рішення. Адже такі об’єкти потенційно мають вищу стійкість, кращу ліквідність і менші ризики проблем в експлуатації через енергетичні складнощі.
“Сьогодні від нового будинку, офісу, школи чи виробничого приміщення вимагають не лише якісного будівництва. Важливо, чи зможе такий об’єкт функціонувати в умовах нестабільного енергопостачання. Саме тому незалежність та енергоефективність поступово переходять із категорії бажаних переваг до базових вимог сучасного будівництва”, — зазначила Оксана Шульга.
Воєнні ризики трансформували підходи банків до фінансування проєктів
Банкір також звернула увагу на те, що умови війни змусили банки значно ретельніше аналізувати будівельні проєкти перед прийняттям рішення про надання кредиту.
Так, за її словами, сьогодні оцінюється не лише фінансовий стан компанії, але й географічне розташування об’єктів, ризики пошкодження або руйнування, стан дозвільної документації, реалістичність термінів будівництва та можливість завершення проєкту.
Через це у фінансуванні будівельних компаній більш пріоритетними є об’єкти у центральних та західних регіонах України, де ризики фізичного пошкодження значно нижчі порівняно з іншими регіонами країни.
Вона наголосила, що війна суттєво посилила вимоги банків до акредитації житлових комплексів.
“Для банків принциповими є: чи має девелопер прозору структуру власності, належним чином оформлені документи на земельну ділянку, економічно обґрунтований проєкт і ресурси для завершення робіт. Також надзвичайно важливими є якість проєкту, відповідність заявленим характеристикам, а також терміни зведення. Банки беруть на себе вагому частину фінансових та репутаційних ризиків, тому питання акредитації можна вважати певною гарантією не лише для субпідрядних організацій, але загалом для потенційних покупців. Розуміємо, що дуже часто репутація окремого проєкту може суттєво вплинути на ставлення громадян до первинного ринку житла загалом”, — вважає Оксана Шульга.
Які умови кредитування найчастіше обирають будівельні компанії
Банкір акцентувала, що потреби будівельних компаній варіюються залежно від обсягів бізнесу та мети залучення фінансування.
Так вона стверджує, що для підприємств малого та середнього бізнесу типовим запитом при купівлі спеціалізованої техніки є позика у розмірі 3-5 млн грн. Таке фінансування може використовуватися для придбання однієї або кількох одиниць обладнання, необхідного для розширення виробничих потужностей компанії.
Великі підприємства частіше потребують значнішого ресурсу для поповнення обігових коштів. У таких випадках сума фінансування може сягати до 30 млн грн.
Найбільш характерними термінами кредитування для будівельного сектору є:
- для поповнення обігових коштів — до 1-3 років;
- для придбання техніки та обладнання через інвестиційні кредити або лізинг — до 3-5 років;
- власний внесок або аванс компанії — переважно від 20% до 40% вартості об’єкта фінансування.
За словами експертки, компаніям важливо коректно співвідносити термін погашення позики з метою використання коштів.
“Очевидно, техніка, яка працюватиме кілька років і приноситиме прибуток, може фінансуватися на довший строк. Натомість короткострокові потреби в матеріалах або обіговому ресурсі потребують іншої кредитної моделі”, — зазначила фахівчиня.
Що варто врахувати компаніям перед зверненням за кредитом
Оксана Шульга надала декілька рекомендацій, що варто взяти до уваги будівельним компаніям, ухваливши рішення про необхідність отримання кредиту.
Зокрема вона радить таким компаніям подбати про прозорість фінансових і юридичних документів. Адже банки прагнуть кредитувати підприємства зі зрозумілою фінансовою звітністю, прогнозованими грошовими потоками та належно оформленими документами.
“Для компаній, які спеціалізуються на житловому будівництві, особливо важливо мати повний і юридично чистий пакет дозвільної документації: без цього пройти банківську акредитацію неможливо”, — пояснила вона.
Друга важлива порада — порівняти доступні програми фінансування. Якщо компанія може скористатися державною програмою, енергоефективним фінансуванням або партнерською програмою банку та постачальника техніки, це може виявитися вигіднішим за стандартний комерційний кредит.
Вона наголошує: у деяких випадках партнерські або спеціалізовані програми можуть бути дешевшими на 3-7 в.п. за “класичні” кредити, що дозволяє суттєво скоротити витрати на обслуговування кредиту та зберегти більше коштів для розвитку бізнесу.
“Компаніям варто підходити до кредитування прагматично: заздалегідь підготувати документи, оцінити реальну потребу в коштах, порівняти державні, партнерські та стандартні банківські програми. Правильно обраний кредит сьогодні може дати будівельному бізнесу не лише техніку або додатковий оборотний ресурс, а й можливість розвитку, що вкрай важливо у процесі поступового відновлення країни”, — підсумувала Оксана Шульга.
Для довідки
Станом на червень 2026 року ГЛОБУС БАНК уклав із будівельними компаніями понад 200 кредитних угод на загальну суму, що перевищує 700 млн грн. Це становить близько 15% від загальної кількості кредитних угод банку з юридичними особами та майже 35% кредитного портфеля юридичних осіб.
На придбання техніки та обладнання будівельним компаніям було надано 91 кредит на загальну суму понад 220 млн грн.
У межах державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” будівельним компаніям було надано 73 кредити на загальну суму, що перевищує 215 млн грн.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.
Станом на червень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення, зокрема 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дозволяє працювати за умов відсутності світла.
ГЛОБУС БАНК має підтверджений найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”.
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є віцепрезидентом Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.