class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
Український ринок позик для населення демонструє не тільки ознаки відновлення, але й трансформаційні зміни: поряд зі жвавим піднесенням споживчих кредитів, спостерігається стрімкий розвиток іпотечного напрямку, значною мірою зумовлений державною ініціативою “єОселя”.
У 2026 році саме вдосконалення цієї програми може стати ключовим рушієм для подальшого розширення ринку.
Про це зазначається у публікації Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
Згідно з даними НБУ, на 1 січня 2026 року загальний обсяг портфеля роздрібних кредитів банківської системи України складав 365,39 млрд грн, при цьому 97% портфеля було сформовано кредитами в національній валюті.
“Незважаючи на воєнний стан та макроекономічні виклики, ринок роздрібного кредитування продовжує демонструвати зростання”, — зауважила Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного відділу “Фінансового пульсу”.
Споживчі кредити зростають, але їхня частка зменшується
Аналітики підкреслили, що, за даними НБУ, споживчі кредити традиційно займають найбільшу частку в структурі портфеля. Порівняно з початком 2025 року їх обсяг збільшився на 25%, а відносно періоду до війни — на 44%.
Однак, їхня частка в загальному портфелі поступово знижується: з 81% на початку 2022 року до 76% станом на 1 січня 2026 року.
“Це вказує не на послаблення цього сегмента, а на випереджаюче зростання інших напрямів кредитування, зокрема іпотеки. Структура кредитного портфеля банків стає більш збалансованою”, — пояснила експертка.
Іпотека — головний чинник структурних зрушень
Протягом 2025 року портфель кредитів на придбання нерухомості зріс на 32%, а порівняно з 1 січня 2022 року — у 2,6 раза. Частка іпотеки у роздрібному портфелі збільшилася з 7% до 12%.
“Вирішальним фактором стала державна програма “єОселя”. Вона фактично реанімувала іпотечний ринок. У 2026 році передбачається її модернізація, що може спричинити нову хвилю зростання виданих іпотечних кредитів”, — вважає експертка.
На її переконання, саме іпотечне кредитування має найбільший довгостроковий мультиплікативний ефект для економіки, підтримуючи будівельну галузь, суміжні сектори та внутрішній попит.
Автокредитування повернулося до довоєнних показників
Сегмент автокредитування також демонструє позитивну динаміку: за 2025 рік приріст склав 37%. Однак, станом на 1 січня 2026 року, загальний портфель лише на 5% перевищує довоєнний рівень. З початку поточного року частка автокредитів у структурі кредитного портфеля банків становить близько 5%.
“Автокредитування поступово відновлюється паралельно з внутрішнім попитом. Проте цей сегмент більш чутливий до рівня доходів населення та споживчих настроїв”, — зазначила вона.
Рівень заборгованості залишається невисоким
Особливу увагу аналітикиня приділила низькому рівню проникнення кредитування в економіку. Згідно з даними НБУ, представленими у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, співвідношення кредитів домогосподарств до ВВП становить лише 0,45% для іпотеки та 3% для інших роздрібних кредитів. Для порівняння, у Франції ці показники становлять 44% та 9% відповідно, у Німеччині — 37% та 10%, у Чехії — 24% та 7%.
Зважаючи на боргове навантаження відносно доходів позичальників, рівень заборгованості також залишається достатньо низьким. Станом на 01.10.2025, для переважної більшості позичальників (90% за обсягом кредитного портфеля та 78% за кількістю кредитів) співвідношення щомісячних платежів до доходу не перевищувало 27%, що свідчить про помірне навантаження.
Посилаючись на дані НБУ, Діляра Мустафаєва підкреслила, що станом на 01.10.2025, найбільшу частку кредитного портфеля фізичних осіб становили кредити позичальників із щомісячними доходами від 20 до 50 тис. грн — 31% за обсягом та 28% за кількістю кредитів. Для цієї групи щомісячні виплати становили в середньому 20% доходів.
Позичальники з доходами від 12 до 20 тис. грн формували 15% обсягу портфеля та 24% кількості кредитів; їхні виплати становили близько 27% доходів.
Кредити позичальників з доходами понад 50 тис. грн становили 36% за обсягом та 11% за кількістю; щомісячне боргове навантаження для цієї групи не перевищувало 25%.
“Єдиною категорією з підвищеним борговим навантаженням (близько 40% доходів) є позичальники з доходами до 12 тис. грн. Водночас їхня частка в портфелі є відносно невеликою — 10% від загального обсягу кредитів та 22% від загальної кількості договорів. Таким чином, потенціал для розвитку кредитування фізичних осіб в Україні залишається значним”, — зазначила вона.
Якість портфеля покращується
Станом на 1 січня 2026 року частка непрацюючих кредитів фізичних осіб та ФОП становила 10,78%. Порівняно з початком 2025 року цей показник зменшився на 4,71 в.п., а відносно довоєнного рівня — на 6,08 в.п.
“Факт покращення якості портфеля навіть у період війни є надзвичайно позитивним сигналом для ринку. Банківська система зберігає стійкість, а система управління ризиками функціонує ефективно”, — наголосила аналітикиня.
Прогнози на 2026 рік
На думку експертки, за умов збереження макрофінансової стабільності, контрольованої інфляції та продовження підтримки державних програм, ринок роздрібного кредитування має всі підстави для подальшого зростання.
“З огляду на прийнятний рівень непрацюючих кредитів та помірне боргове навантаження населення, ринок споживчого кредитування має значні перспективи для розвитку. Подальше активне зростання іпотечного сегмента може бути забезпечене насамперед завдяки модернізації програми “єОселя””, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Довідково:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була заснована 2 березня 2015 року з метою консолідації зусиль учасників та експертів фінансового ринку України задля його розвитку та вдосконалення.
Цілі, реалізації яких сприятиме діяльність Центру:
- Покращення якості регуляторної бази, що керує роботою фінансового ринку, усунення регуляторних перешкод, що гальмують його повноцінний розвиток
- Підвищення рівня прозорості діяльності фінансових установ
- Розвиток нових ринкових інструментів та механізмів функціонування, зокрема шляхом впровадження передового міжнародного досвіду
- Підвищення рівня фінансової обізнаності населення
- Сприяння впровадженню економічних реформ, включно з фінансовою децентралізацією
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.
Дата: 19.02.2026 Джерело: Фінансовий пульс