class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
Найвищий рівень проблемних позик відзначається серед компаній, що займаються операціями з нерухомістю — 79,4% від загальної суми кредитів для таких суб’єктів, та серед підприємств роздрібної торгівлі — 74,4%.
Це випливає з аналітичного матеріалу щодо непрацюючих кредитів, підготовленого Центром економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
Фахівці підкреслили, що будівельні компанії мають значну частку непрацюючих кредитів у своїх портфелях. Це зумовлено, насамперед, тривалістю виробничих циклів: наприклад, середній термін спорудження житлових будинків, навіть у попередні часи, становив від 18 до 24 місяців. Додатково, високі фінансові витрати на початкових етапах будівництва часто призводять до нестабільності фінансових результатів.
“З моменту повномасштабного вторгнення будівельні компанії та ті, хто займається реалізацією нерухомості, стикаються зі зниженням попиту на ринку. Водночас зростає собівартість будівництва (збільшення цін на матеріали, енергоносії, вищі витрати на оплату праці через дефіцит кадрів), що негативно позначається на фінансовому стані цих підприємств”, — зазначила Діляра Мустафаєва, керівник аналітичного відділу «Фінансового пульсу».
Аналітики відзначили, що серед основних видів діяльності, що формують кредитний портфель підприємств, найменш ризиковими є представники харчової промисловості — частка непрацюючих активів у їхніх кредитних портфелях становить 10,6%. Сільськогосподарські підприємства також мають незначну частку непрацюючих кредитів — 13,33% (за даними НБУ на 01.12.2024).
Найбільший обсяг кредитування юридичних осіб (22% від загального обсягу) припадає на гуртову торгівлю, проте якість цього сегменту нижча — частка непрацюючих позик серед підприємств гуртової торгівлі становить 29%.
Підприємства, що спеціалізуються на постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, мають 30% непрацюючих кредитів від загальної суми кредитів у цьому секторі.
Діляра Мустафаєва підкреслила, що значна частина непрацюючих позик безпосередньо пов’язана з наслідками війни, коли фінансовий стан компаній погіршився через пошкодження або знищення виробничих потужностей, або ж через розташування виробництва чи складів у зонах бойових дій. Серед інших об’єктивних причин виникнення непрацюючих кредитів — окупація територій, порушення логістичних ланцюгів постачання сировини, втрата ринків збуту або зменшення попиту на продукцію.
У статті “Фінансового пульсу” також зазначається, що на початок 2024 року обсяг непрацюючих кредитів підприємств становив 365,5 млрд грн (44,12% від кредитного портфеля юридичних осіб). Станом на 01.01.2025 загальний обсяг непрацюючих кредитів підприємств досяг 347,38 млрд грн (38,96% від загального кредитного портфеля корпоративного сектору). Таким чином, за 2024 рік частка непрацюючих позик зменшилася на 5,2 в.п., що свідчить про поступове покращення якості кредитного портфеля. Це зумовлено не лише видачею банками нових якісних кредитів, а й адаптацією підприємств до воєнних умов та відновленням їхньої діяльності (зокрема, завдяки релокації). Важливим фактором зменшення непрацюючих позик є також активна робота банків з позичальниками, зокрема, через реструктуризацію заборгованості.
“Незважаючи на війну, рівень непрацюючих кредитів підприємств поступово знижується, хоча й залишається доволі високим. Однак кредитні портфелі банків добре забезпечені та зарезервовані”, — наголосила Діляра Мустафаєва.
Як зазначається у матеріалі “Фінансового пульсу”, частка непрацюючих активів у кредитному портфелі банків є важливим показником, що не лише характеризує ефективність чинних стандартів кредитування та впливає на прибутковість банківського бізнесу, але й демонструє поточну кредитоспроможність підприємств реального сектору економіки.
На початок січня 2025 року найвищу частку непрацюючих кредитів мали банки з державною формою власності — 42,97%. У банків з приватним капіталом цей показник становив 12,54%, а у банків, що належать до іноземних банківських груп — 10,89%.
“Бізнес та банки поступово адаптуються до воєнних умов. Попри бойові дії та активне руйнування інфраструктури, значна частина позичальників зберігає стабільний фінансовий стан, що свідчить як про стійкість бізнесу, так і про зваженість банківських стандартів кредитування”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Інформація для довідки:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників та експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.
Основні напрямки діяльності Центру:
- Вдосконалення нормативної бази, що регулює діяльність фінансового ринку, усунення регуляторних перешкод для його повноцінного розвитку
- Підвищення рівня прозорості фінансових установ
- Розробка нових ринкових інструментів та механізмів, включаючи впровадження міжнародного досвіду
- Підвищення загальної фінансової обізнаності населення
- Сприяння реалізації економічних реформ, зокрема, через механізми фінансової децентралізації
- Підтримка розвитку підприємництва тощо.
Дата: 16.02.2025 Джерело: Фінансовий пульс