Національний банк України за останній місяць отримав низку запитів на суттєве збільшення строків повернення експортної виручки по різних галузях, але поки що не вбачає достатніх підстав для цього, повідомив очільник регулятора Андрій Пишний. Напередодні він зустрівся з Американською торговельною палатою в Україні та Європейською Бізнес Асоціацією.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, Diia.City United, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- Пишний заявив, що НБУ не має змоги помʼякшувати капітальні обмеження та одночасно розширювати терміни повернення експортної виручки.
- «Перші створюватимуть додатковий попит на іноземну валюту, другі – позначаться на зменшенні пропозиції. Робити одномоментно різновекторні речі – дуже небезпечно», – пояснив очільник НБУ.
- Він нагадав, що після скорочення строку повернення експортної виручки у листопаді 2023 року для аграрної продукції до 90 днів сальдо надходжень за операціями з нерезидентами за перший квартал 2024 року було позитивним і в середньому становило $134 млн на місяць.
- Натомість у другому півріччі 2023 році воно було від’ємним – в середньому -$1,3 млрд на місяць.
- Тож, за словами Пишного, запити про збільшення граничних строків розрахунків за аграрною продукцією до 180 днів, а тим більше, до 360 днів за окремими галузями, «мають бути переглянуті і узгоджені з нашими можливостями та пріоритетами».
Контекст
У жовтні минулого року Пишний в інтерв’ю Forbes заявив, що компанії-експортери не повернули до України близько $8 млрд валютної виручки, тому НБУ готується вжити «адекватні заходи».
У листопаді НБУ встановив на рівні 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту агротоварів. До цього граничні строки були встановлені на рівні 180 днів.
Мета цих змін – посилення дисципліни дотримання підприємствами граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити своєчасне повернення валютної виручки. Йдеться, зокрема, про операції з експорту таких товарів: пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння свиріпи або ріпаку, насіння соняшнику, олія соєва, олія соняшникова, олія ріпакова, макуха.
У лютому Пишний анонсував, що НБУ буде рухатися у напрямку валютної лібералізації, але водночас бізнес має вчасно та в повному обсязі повертати валютний виторг та уникати схем фіктивного імпорту.
Із 13 травня повною мірою запрацював черговий пакет пом’якшення валютних обмежень, який НБУ затвердили на початку травня. Преважна більшість норм набрали чинності з 4 травня, а можливість репатріювати «нові» дивіденди – відучора.
