Брак кваліфікованих кадрів залишається ключовою перешкодою для ведення бізнесу в Україні, незважаючи на незначне зниження загальної частки підприємств, які вказали на цю проблему у липні. Водночас, ускладнюється процес пошуку як кваліфікованих, так і некваліфікованих спеціалістів. Ця ситуація спостерігається на тлі зростання заробітних плат та інших викликів, з якими стикається українська промисловість.
Дефіцит кадрів: динаміка та причини
У липні частка промислових підприємств, які визначили брак кадрів як основну перешкоду для своєї діяльності, знизилася до 66% порівняно з 71% у червні. Це перше зменшення показника з лютого 2026 року, що свідчить про певну стабілізацію ситуації. Проте, попри загальне зниження, пошук працівників у липні ускладнився: частка підприємств, яким було важко знайти кваліфікованих фахівців, зросла з 46,3% до 54,3%, а некваліфікованих – з 30,4% до 34,4%.
Особливості дефіциту за розміром бізнесу та галузями
Найбільш відчутним зниження рівня проблеми браку кадрів було серед мікропідприємств – з 49% до 34%. Малий бізнес також показав позитивну динаміку, зменшивши частку таких підприємств з 66% до 61%. Великі підприємства також відзначили покращення – 75% проти 79% у червні. Натомість, середні підприємства частіше стикалися з дефіцитом кадрів, демонструючи зростання показника до 74% порівняно з 73% у попередньому місяці. Найбільш гостро проблема нестачі працівників відчувається у таких регіонах:
- Чернівецька область
- Львівська область
- Черкаська область
- Дніпропетровська область
- Полтавська область
- Житомирська область
У цих регіонах понад 80% опитаних підприємств вказали на нестачу кадрів. У розрізі галузей промисловості, дефіцит робочої сили найбільш гостро проявляється у:
- Хімічній промисловості (84% підприємств)
- Виробництві будівельних матеріалів (79% підприємств)
- Металургії та металообробці (78% підприємств)
Ключові фактори дефіциту кадрів
Підприємства виділяють низку основних причин дефіциту робочої сили:
- Мобілізація працівників: 79,4% підприємств вважають це головним фактором.
- Обмеження щодо бронювання: 57,8% підприємств вказують на цю проблему.
- Виїзд працівників за кордон: 52,3% підприємств відзначають цю причину.
- Нестача кандидатів на ринку праці: 51,6% підприємств.
- Недостатня кваліфікація кандидатів: 46,9% підприємств.
- Внутрішня міграція: 45% підприємств.
- Неконкурентний рівень заробітної плати: 38,2% підприємств.
Прогнози щодо зайнятості та заробітних плат
На найближчі місяці підприємства мають стримані прогнози щодо змін у зайнятості. Лише 1,2% компаній планують збільшити кількість працівників, а 2,9% – відправити персонал у вимушені відпустки. Частка компаній, які очікують звільнень, зросла з 3,4% до 4,9%, що свідчить про певне погіршення перспектив. Водночас, спостерігається тенденція до підвищення заробітних плат. У 2026 році 38% опитаних підприємств вже підвищили зарплати, тоді як 59% залишили їх без змін, а 3% – зменшили. Середнє підвищення склало 11%. Найбільш значне зростання зарплат зафіксовано у:
- Металургії та металообробці: +15%
- Хімічній промисловості: +12%
- Деревообробній промисловості: +12%
Регіонально, найбільше підвищення зарплат спостерігається у Чернігівській (+19%) та Хмельницькій (+15%) областях. Рівень підвищення зарплат також залежить від розміру бізнесу:
- Мікропідприємства: 27%
- Малі підприємства: 32%
- Великі підприємства: 56%
Ще 29% підприємств планують збільшити зарплати до кінця року, в середньому на 12%. Найбільше таких планів у поліграфії (55%), харчовій промисловості (37%) та деревообробці (34%).
Інші перешкоди для бізнесу
Другою за значущістю перешкодою у липні стало зростання цін на сировину, матеріали та товари. На цю проблему вказали 57% підприємств, що є найвищим показником за останні три роки. Третє місце посідає небезпека працювати, яку відзначили 44% підприємств. Особливо гостро ця проблема стоїть для великих (54%) та середніх (48%) підприємств. Понад 80% опитаних у Київській, Одеській, Рівненській, Черкаській, Дніпропетровській та Житомирській областях вважають небезпечні умови праці суттєвою перешкодою. Перебої з електропостачанням втратили позиції серед головних бар’єрів, знизившись з 19% до 11%. Це найнижчий показник з серпня 2025 року. 89% підприємств взагалі не відчули впливу відключень електроенергії на свою роботу. Корупція та тиск з боку правоохоронних органів залишаються найменш значущими проблемами, кожна з яких згадується лише у 3% випадків.
Оцінки уряду
Оцінки економічної політики уряду дещо покращилися. Частка позитивних оцінок зросла з 5% до 8%, тоді як частка негативних оцінок збільшилася з 20% до 23%. Зменшення частки нейтральних оцінок (з 70% до 65%) може свідчити про формування більш виразної позиції щодо політики уряду. Зростання позитивних оцінок може бути пов’язане з очікуваннями від нового уряду, який був призначений незадовго до проведення опитування.
Контекст ринку праці
Український ринок праці залишається одним із найбільш дефіцитних у світі. Уряд планує залучити до економіки додатково 4,5 мільйона людей до 2035 року. Станом на зараз, на підконтрольній території України проживає близько 31 мільйона людей, з яких працює приблизно 13 мільйонів. Проблеми працевлаштування також стосуються людей з інвалідністю (близько 2,3 мільйона) та людей пенсійного віку до 60 років (близько 800 000). Додаткові бар’єри для працевлаштування зберігаються для жінок і молоді. Реформа трудового законодавства має на меті створення або легалізацію близько 302 000 робочих місць, що може принести щорічний фіскальний ефект у розмірі 43,4 мільярда гривень. Перехід на трудові договори замість паперових трудових книжок може призвести до економії близько 5,3 мільярда гривень на рік для бізнесу. Цифровізація кадрового документообігу може заощадити до 226 мільйонів гривень на рік.