Національний банк України розробив і подав до Верховної Ради пакет законопроєктів про зміну назви розмінної монети України з «копійки» на «шаг». Про це йдеться у листі голови НБУ Андрія Пишного до голови ВР Руслана Стефанчука. Лист опублікував голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев.
⚡️ Лише 3 дні! Отримайте доступ до річної підписки Forbes Digital зі знижкою 40%. Промокод: MORNING. Оформлюйте підписку за посиланням.
Деталі
- НБУ вважає дерусифікацію та декомунізацію в монетарній сфері обов’язковою умовою для ствердження української грошової одиниці, йдеться у документі.
- Пишний просить Стефанчука ініціювати внесення розроблених НБУ пропозицій на розгляд Верховної Ради, оскільки регулятор не може самостійно реєструвати законопроєкти.
- НБУ уточнив, що вже відкарбовані монети не вилучатимуться, вони перебуватимуть в обігу паралельно з новими.
- Національний банк планує у 2025 році відкарбувати 20 млн нових монет.
- Ухвалення ініціативи не передбачає додаткових витрат, зазначив регулятор.
Контекст
2 вересня, у день запровадження гривні як української грошової одиниці, голова НБУ Пишний озвучив свою пропозицію змінити назву українських розмінних монет з «копійок» на «шаги» (у множині наголос на першому складі, але у родовому відмінку – на другому).
Затвердити таку ініціативу має Верховна Рада, оскільки назва «копійка» закріплена у ст. 32 Закону «Про Національний банк України».
Шаг – назва розмінної монети України, яка використовувалася у XVII столітті за часів Гетьманщини і була відроджена в добу відновлення української державності у 1917–1921 роках.
Зокрема, 1 березня 1918-го Центральна Рада УНР впровадила як основну валюту гривню, котра поділялася на 100 шагів. В обіг були випущені розмінні марки вартістю 10, 20, 30, 40 і 50 шагів, а також відрізні купони різної вартості.
Назва «копійка» має московське походження (від російського «копье», що, ймовірно, походить від характерного атрибуту монет московських держав – вершника зі списом) і була запроваджена в Україні в 1996 pоці.
Сьогодні, крім України, копійки залишилися в обігу лише в Росії та Білорусії, а також у невизнаному Придністровʼї.
