Міністр фінансів Франції Брюно Ле Мер публічно розкритикував думку міністра фінансів США Джанет Єллен про те, що конфіскація заморожених російських активів на суму близько $300 млрд буде законною, пише Reuters. Таким чином стали очевидними глибокі розбіжності між країнами «Великої сімки».
29 лютого буває раз на 4 роки.? Тому ми даруємо 40% знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Вартість зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом F29 тільки 28-29 лютого. Оформлюйте зараз за цим посиланням
Ключові факти
- Ле Мер, виступаючи після зустрічі фінансових чиновників G7, відкинув позицію США і заявив, що Франція переконана, що в міжнародному праві немає достатніх підстав для подальших дій і потрібна подальша робота.
- «Ми не вважаємо, що цієї правової основи достатньо», – сказав він, додавши, що потрібний широкий міжнародний консенсус.
- Він сказав, що будь-які подібні кроки мають бути повністю підкріплені міжнародним правом і вимагають підтримки всіх членів «Великої двадцятки» найбільших економік, серед яких Росія, Китай та інші країни.
- «Цю правову основу мають прийняти не лише європейські країни, не лише країни «Великої сімки», а й усі держави-члени світової спільноти, я маю на увазі всі держави-члени «Великої двадцятки», – сказав він.
- Незважаючи на публічні розбіжності, один західний чиновник заявив, що представники G7 твердо згодні з тим, що Москва має сплатити завдану нею шкоду. Чиновник зазначив, що дедалі більше експертів упевнені, що існує законний шлях, який дозволяє конфіскувати заморожені активи.
- Ле Мер заявив, що використання Європейським Союзом непередбачених прибутків від заморожених активів уже означає значний крок уперед, і цю думку підтримав міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер.
- Лінднер заявив журналістам, що виступає за використання відсотків, отриманих від заморожених російських активів, для підтримки України в її війні проти Москви, назвавши це «реалістичним кроком, який є юридично безпечним і може бути реалізований швидко».
Контекст
Європейський Союз, країни «Великої сімки» та Австралія заморозили близько €260 млрд у вигляді цінних паперів та готівки. Усі сторони згодні з тим, що ці кошти мають залишатися недоступними для Росії, якщо вона не погодиться допомогти у відновленні України, але вони мають розбіжності щодо законності прямого захоплення активів.
Дискусії щодо використання російських активів активізувалися , оскільки республіканці у Вашингтоні продовжують блокувати нову допомогу Києву, адміністрація Байдена прагне запропонувати Україні ще один важливий сигнал своєї підтримки.
США та Велика Британія підштовхують союзників по «Великої сімці» до повної конфіскації активів, але європейські країни, особливо Франція та Німеччина, нині виступають проти цього кроку через юридичні аспекти та побоювання, що це може завдати шкоди стабільності євро і навіть створити небезпечний прецедент.
Позиція країн-членів ЄС має вирішальне значення, оскільки переважна більшість коштів перебуває у Європі, переважно у бельгійській клірингової палаті Euroclear. Клірингова палата та Європейський центральний банк скептично ставляться до конфіскації активів.
Проте країни «Великої сімки» обговорюють варіанти. Серед обговорюваних ідей – використання коштів як застави для залучення коштів або як гарантії кредитів.
ЄС повільно досягає прогресу в реалізації планів, принаймні застосувати доходи від заморожених активів. Минулого року активи принесли прибуток у розмірі €4,4 млрд.
27 лютого міністр фінансів США Джанет Єллен закликала країни «Великої сімки» терміново знайти спосіб направити на допомогу Україні заморожені російські активи.
