Навесні поточного року в арктичних водах поблизу архіпелагу Шпіцберген відбулася подія, яка викликала занепокоєння серед союзників по НАТО. Було виявлено діяльність російських підводних човнів, які, за повідомленнями, відпрацьовували застосування нової прихованої технології, спрямованої на виведення з ладу важливої інфраструктури. Цей інцидент, про який стало відомо завдяки інформації від західних посадовців, підкреслює зростаючу напруженість та потенційні загрози в регіоні.
Прихована операція та технологія
У квітні цього року союзники по НАТО, зокрема Велика Британія та Норвегія, повідомили про виявлення прихованої операції Російської Федерації у своїх водах. Однак, деталі щодо використаної технології, точного місця проведення операції та участі США розкриваються вперше. За даними джерел, навчання проводилося Головним управлінням глибоководних досліджень Міністерства оборони РФ. Для імітації розгортання нової технології були задіяні два глибоководні апарати. Спільна операція, що включала сили Великої Британії, Норвегії та США, успішно відстежила та зупинила російські судна. Внаслідок цих дій, російські підводні човни не змогли завершити заплановані навчання і були змушені залишити район. Важливо зазначити, що жодних пошкоджень підводних кабелів не було завдано. Основною метою тренування була імітація розгортання технології на випадок потенційного конфлікту з НАТО. Механізм роботи цієї технології залишається нерозкритим.
Дипломатичні зусилля та попередження
Представники Великої Британії та Норвегії оперативно донесли інформацію про виявлену технологію до російської сторони. Метою цих дій було стримування Росії від фактичного застосування подібних технологій у майбутньому. Міністр оборони Норвегії Туре Сандвік підкреслив, що країни чітко сигналізували Росії: приховані дії будуть виявлені. Він також додав, що будь-які спроби атакувати критичну інфраструктуру союзників будуть ідентифіковані та матимуть відповідні наслідки. На запит про коментар Міністерство оборони Росії не надало відповіді. Кремль послідовно заперечує свою причетність до будь-яких диверсійних дій у країнах НАТО.
Стратегічне значення підводної інфраструктури
Контекст цієї події вказує на зростаючу важливість підводної інфраструктури. Два кабелі, загальною довжиною 1400 км, що з’єднують Шпіцберген з материковою Норвегією, проходять на глибині до 2700 метрів. Вони забезпечують передачу даних для супутникової станції SvalSat, яка є найбільшою у світі та входить до мережі NASA Near Space Network. З огляду на стратегічну важливість, Норвегія планує будівництво нового волоконно-оптичного кабелю між Шпіцбергеном, островом Ян-Майєн та материком. Запуск цього проекту запланований до 2028 року.
Зростання “дрифтингу” та реакція НАТО
З 2023 року спостерігається стійке зростання так званого “дрифтингу” – явища, коли судна повільно проходять над підводною інфраструктурою з метою її картографування. Згідно з даними аналітичної компанії Windward, в Північному морі активність у цьому напрямку зросла на 52%, досягнувши 13 079 суден за рік. У Південно-Китайському морі зростання було ще більш значним – на 88%, до 18 401 судна. Водночас, у Балтійському морі спостерігається протилежна тенденція: “дрифтинг” скоротився на 5%, до 526 суден. Проте, з жовтня 2023 року по кінець 2025 року в цьому регіоні було зафіксовано щонайменше 11 випадків пошкодження або перерізання підводних кабелів. У відповідь на ці загрози, з січня минулого року НАТО запровадило моніторингову ініціативу Baltic Sentry, а Велика Британія – Nordic Warden. Ці ініціативи спрямовані на посилення патрулювання та захисту критичної підводної інфраструктури.