Нафтовий термінал під атакою: зупинка експорту та наслідки
Танкер Nelsa, який завантажувався нафтою на морському терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), зазнав атаки безпілотника 20 липня. Цей інцидент спричинив тимчасову зупинку операцій з відвантаження сировини, що може мати суттєві наслідки для світових ринків нафти та економіки Казахстану.
Перебіг подій та наслідки атаки
Атака на танкер Nelsa відбулася під час його завантаження. Це вже не перший подібний інцидент: напередодні, 19 липня, вже було зупинено роботи через атаку на танкери ASIA (нафта Chevron через «Тенгізшевройл») та NISSOS IOS (нафта «Кашаган Б.В.» та КазМунайГазу). Новий удар безпілотника змусив консорціум знову призупинити операції. На щастя, витоку нафти чи її загоряння в танкерах не зафіксовано. Однак, влучання в танкер Nelsa спричинило пожежу на палубі та у внутрішніх відсіках. Надалі пожежу вдалося загасити завдяки спільним зусиллям екіпажу та аварійних служб КТК. З 22 членів міжнародного екіпажу було евакуйовано всіх, крім капітана та старпома, яких вивезли буксирами. Судно залишилося на плаву, перебуваючи біля виносного причального пристрою №1.
Реакція КТК та заклик до дій
Каспійський трубопровідний консорціум висловив сподівання, що країни-учасниці консорціуму публічно засудять атаки та, відповідно до міжнародного права, вживуть конкретних кроків для припинення нападів на нафтоекспортну інфраструктуру, яка експлуатується міжнародними консорціумами в Казахстані.
Позиція Казахстану
Раніше Казахстан, зокрема Міністерство закордонних справ та Міністерство енергетики, вже виступав із засудженням атак на об’єкти енергетичної інфраструктури. Зовнішньополітичне відомство назвало такі дії неприпустимим втручанням в економічні інтереси країни та висловило стурбованість тим, що узгоджений механізм обміну даними про танкери в Чорному морі ігнорується.
Про КТК: ключовий експортний маршрут
Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) відіграє критично важливу роль у транспортуванні нафти з трьох найбільших родовищ Казахстану: Тенгіз, Кашаган і Карачаганак.
- У 2025 році обсяг перевалки КТК склав близько 70,5 млн тонн.
- Понад три чверті цього обсягу припадає на іноземних вантажовідправників, зокрема: Chevron, ExxonMobil, КазМунайГаз, Eni та Shell.
- На 2026 рік прогнозується перевалка на рівні 72 млн тонн.
Трубопровідна система КТК простягається на 1 500 км, з’єднуючи західноказахстанські родовища та каспійський шельф Росії з чорноморським терміналом у Новоросійську. Це основний експортний маршрут казахстанської нафти, на який припадає понад 80% усіх трубопровідних поставок з країни. Пропускна здатність системи становить близько 72,5 млн тонн нафти на рік з території Казахстану та до 83 млн тонн через територію РФ.
Акціонерний капітал КТК:
- Росія (через «Транснєфть» та на балансі): 31%
- Казахстан (КазМунайГаз і Kazakhstan Pipeline Ventures): 20,75%
- Chevron Caspian Pipeline Consortium: 15%
- LUKOIL International: 12,5%
- Mobil Caspian Pipeline: 7,5%
- Rosneft-Shell Caspian Ventures: 7,5%
- BG Overseas Holding: 2%
- Eni International: 2%
- Oryx Caspian Pipeline: 1,75%
Новий журнал видання – у продажу з безкоштовною доставкою
Третій номер поточного року фокусується на українському бізнесі, який демонструє зростання, масштабується та має потенціал стати великим гравцем на міжнародній арені.
У випуску представлено четверте масштабне дослідження малого та середнього бізнесу Next 250, інвестиційний посібник для українського середнього класу, аналіз українського прайвіт-бенкінгу, рейтинг найбільших приватних клінік та перелік молодих українських виноробень.
Купити журнал