Атаки українських безпілотників призвели до виведення з ладу значної частини нафтопереробних потужностей Російської Федерації, спричинивши найглибшу паливну кризу в країні з моменту розпаду СРСР. Це ускладнення безпосередньо впливає на життя мільйонів громадян, переважно через проблеми з доступністю бензину.
Суть проблеми: Дефіцит пального в Росії
- За оцінками аналітиків, поточна криза є прямим наслідком систематичних ударів українських дронів по російській нафтопереробній інфраструктурі.
- Атаки торкнулися щонайменше 10 найбільших нафтопереробних заводів (НПЗ) країни, включаючи Омський НПЗ – один із найбільших, що становить близько 7% загального обсягу нафтопереробки РФ.
- У червні обсяги переробки нафти на російських НПЗ скоротилися на 28% порівняно із середнім показником за останні п’ять років і на 35% нижче за номінальні потужності галузі.
- Цей дефіцит відчувають мільйони росіян, оскільки він призводить до обмежень у продажу пального та загального подорожчання.
Наслідки для російської економіки та населення
«Паливна криза реальна. Люди її відчувають», – зазначають експерти. Хоча наразі вона не переросла у повномасштабну економічну кризу з перебоями постачання товарів, її наслідки вже відчутні.
Україна значно підвищила ефективність своїх атак, використовуючи більшу кількість дронів одночасно проти однієї цілі. Це дозволяє долати системи протиповітряної оборони, створюючи «нову норму» для російської промисловості.
Першим регіоном, що відчув значні наслідки, став окупований Крим, де були запроваджені обмеження через дефіцит пального. До кінця червня майже 50 російських регіонів ввели аналогічні заходи.
Дії Росії та обмежені можливості
Москва намагається пом’якшити ситуацію шляхом збільшення імпорту, зокрема, рекордного закупівлі бензину з Білорусі. Також уряд РФ запровадив заборону на експорт дизельного пального для внутрішнього ринку та військових потреб.
Однак, експерти підкреслюють, що можливості Росії швидко подолати кризу є обмеженими. Країна історично споживала практично весь вироблений бензин, а запаси пального недостатні для тривалого покриття дефіциту. Більшість ключових нафтопереробних підприємств розташовані в західних регіонах, що робить їх вразливими до українських атак.
Ланцюжок ударів по НПЗ
Після атаки на Омський НПЗ у липні, жоден із десяти найбільших нафтопереробних заводів Росії не залишився необстріляним цього року. Зокрема:
- Омський НПЗ: Пошкоджено установку первинної переробки нафти CDU-10, що становить близько 38% виробничих потужностей заводу.
- «Киришинефтеоргсинтез» (Ленінградська область) та Рязанський НПЗ: Атаковані у травні.
- «Нижегороднефтеоргсинтез» (Лукойл) та «Танеко» (Татнафта): Під ударами у червні.
- Ярославський НПЗ: Атакований двічі, у травні та липні.
- Волгоградський НПЗ: Призупинив роботу після удару 1 червня.
- «Пермнефтеоргсинтез»: Зазнав пошкоджень у квітні.
- Московський НПЗ: Атакований у червні, відновлення може тривати до 2027 року.
- Туапсинський НПЗ: Найбільш атакований, зазнав ударів щонайменше сім разів від початку повномасштабного вторгнення.