У 2010 році льотчик завершив службу у військовій авіації, і здавалося, що цей етап кар’єри залишився в минулому. Однак, через дванадцять років він знову сів за штурвал винищувача МіГ-29, повернувшись до лав 114-ї бригади тактичної авіації.
На сьогоднішній день льотчик цієї бригади, відомий під позивним “Паха”, має за плечима понад 400 бойових вильотів, десятки збитих повітряних цілей та сотні уражених наземних об’єктів.
Шлях до неба
Його історія розпочалася значно раніше, ще в юності. У тринадцять років, мріючи про швидкість, він отримав від батька пропозицію: “Хочеш швидкості – підеш в аероклуб”. Саме там зародилася його пристрасть до авіації. Після навчання він присвятив двадцять років службі у військовій авіації. Наступні дванадцять років пройшли в цивільному житті, і він був переконаний, що небо для нього вже закрите.
24 лютого 2022 року стало переломним моментом. Зустрівшись із другом-льотчиком Станіславом, вони пережили перші дні війни, перші повітряні бої та виводи літаків з-під ударів. Саме тоді “Паха” усвідомив необхідність повернення на службу.
Повернення до штурвала
Повернення до польотів після тривалої перерви було випробуванням. “Перші польоти давалися важко. Іноді здавалося, що все забув. Але поступово відновив навички”, – згадує військовий.
Згодом розпочалися бойові вильоти. Для “Пахи” МіГ-29 став не просто винищувачем, а універсальною бойовою машиною.
“Це універсальна бойова машина, яка може вражати цілі і в небі, і на землі. Наші фахівці адаптували МіГ-29 для застосування широкого спектру західного озброєння. Колись це важко було б навіть уявити. А сьогодні ми уражаємо цілі на землі високоточними бомбами”, – наголошує льотчик.
Виконання завдань у зоні бойових дій
За час повномасштабної війни “Паха” здійснив сотні бойових вильотів. Під час одного з них він з ювелірною точністю уразив ворожий пункт управління безпілотниками на Тендрівській косі. Це призвело до втрати керованості та зв’язку великою кількістю ворожих БпЛА в Одеській, Миколаївській та Запорізькій областях, що фактично нейтралізувало важливий елемент системи управління противника та врятувало життя українських військових.
Були й моменти, коли небезпека була надзвичайно близькою. Одного разу, повертаючись із завдання, він побачив у дзеркалі вибух ракети, яка розірвалася позаду його літака.
Льотчик зізнається, що страх присутній, але в кабіні літака думки зосереджені виключно на виконанні завдання: “Він є. Але коли сідаєш у кабіну, вже думаєш тільки про роботу. Треба виконати завдання і повернутися”.
Після кожного вильоту він зв’язується з рідними.
Мотивація та прагнення до перемоги
Відповідаючи на запитання про причини продовження польотів, “Паха” лаконічно зазначає: “Поки не закінчу цю війну, нікуди не піду. Не до кінця війни — до перемоги”.
За матеріалами: kurs.if.ua