Український ринок праці у 2026 році зіткнувся з викликом дефіциту кваліфікованих кадрів. Водночас спостерігається тенденція до зниження активності компаній у залученні потенційних працівників з вразливих груп, зокрема ветеранів, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Це свідчення результатів дослідження «Барометр ринку праці» від Grc.ua.
Національний фокус на інклюзивності
Згідно з дослідженням, 34,9% компаній не займаються питаннями інклюзивності та безбар’єрності, що на 8% більше порівняно з попереднім роком. Ця тенденція контрастує з публічними обговореннями про необхідність розширення можливостей працевлаштування для зазначених категорій громадян.
Крім того, спостерігається зменшення кількості роботодавців, які системно займаються реінтеграцією військових: з 43% до 30%. Частка компаній, що працевлаштовують осіб з інвалідністю, також незначно знизилася до 48%.
Можливості для працевлаштування ВПО створює лише кожна третя компанія. Водночас підтримку працівникам із деокупованих територій надають лише 14% роботодавців.
Виклики для створення інклюзивних робочих місць
Більше половини компаній (54%) не мають можливості створювати інклюзивні робочі місця. Третина опитаних розглядає такі кроки у перспективі, і лише 17% вже облаштували робочі місця з урахуванням потреб різних категорій працівників.
Це може бути зумовлено об’єктивними чинниками, такими як зростання витрат, економічна нестабільність та проблеми з енергопостачанням, що змушують компанії концентруватися на виживанні. У таких умовах інклюзивність часто перетворюється на ситуативну ініціативу, а не стратегічний пріоритет.
Успішна адаптація працівників, особливо ветеранів, потребує не лише працевлаштування, але й належних внутрішніх програм підтримки, навчання менеджерів та змін у корпоративній культурі. Наразі такі програми мають лише 18,6% компаній, ще 30% планують їх запровадити.
Стратегічні ризики для бізнесу
Міжнародна практика свідчить, що інклюзивність є фактором конкурентоспроможності, що корелює з кращими фінансовими результатами. В Україні ж частина бізнесу досі сприймає її як додаткове навантаження.
На тлі демографічних втрат, мобілізації та міграції, дефіцит кадрів лише поглиблюється. Це створює парадоксальну ситуацію, коли компанії декларують нестачу працівників, але водночас обмежують коло потенційних кандидатів. У довгостроковій перспективі такий підхід може стати серйозним ризиком для розвитку бізнесу.
Оригінал статті: news.finance.ua