20% інфляції: Данилишин розповів про тренди

Аналіз інфляційних тенденцій за підсумками грудня 2023 року

За результатами 2023 року, річний рівень інфляції склав 5,1%. Це показник, який у 5 разів нижчий за фактичний рівень на початку року та в 4 рази нижчий за прогнозні значення Національного банку України (НБУ) на початок періоду. Відхилення від прогнозованих показників порушує питання щодо якості прогнозної моделі та її впливу на економічну політику.

У грудні 2023 року спостерігалося зростання цін на рівні +0,7%, що співпадає з показником грудня 2022 року. Базова інфляція за підсумками року сягнула 4,9%, значно знизившись порівняно з 22,6% на початку року.

Фактори, що вплинули на інфляцію

Позитивний вплив на зниження споживчих цін мали такі категорії товарів та послуг:

Хлібопродукти
Яйця
Олія
Цукор
Одяг та взуття
Предмети домашнього вжитку та побутова техніка
Послуги зв’язку та відпочинку
Житлово-комунальні послуги (за винятком електроенергії)
Послуги залізничного транспорту

Ціни на зазначені позиції або знизилися, або демонстрували мінімальне зростання. Водночас, спостерігалося підвищення цін (більш ніж на 10%) на такі категорії, як:

М’ясо та м’ясопродукти
Послуги електропостачання
Амбулаторні медичні послуги
Послуги освіти
Послуги проживання та харчування

Наприкінці 2023 року як загальна, так і базова інфляція увійшли до цільового діапазону НБУ. Варто зазначити, що таке входження планувалося лише з 2026 року, а прогнозований НБУ рівень інфляції на кінець 2023 року складав 21%. Стрімке зниження інфляції призвело до формування значно позитивних реальних процентних ставок в економіці (понад 10% річних).

Високі реальні процентні ставки зумовили звуження кредитного ринку для бізнесу та ринку державних облігацій, що, в свою чергу, стримувало відновлення попиту та ріст цін.

Ключові чинники зниження інфляції

Основним чинником, що сприяв прискореному зниженню інфляції, стало суттєве скорочення сукупного попиту (на 25% відносно довоєнного рівня). Це зумовлено комплексом факторів:

Триваюча війна
Виїзд біженців за кордон (понад 6 мільйонів осіб)
Мобілізація чоловіків до лав Збройних Сил України
Високий рівень безробіття (близько 20% робочої сили)

Додатково на зниження інфляції вплинуло перенасичення внутрішнього ринку аграрною продукцією завдяки рекордному врожаю. Обмеження експорту агропродукції (падіння на 7% у річному вимірі) через блокування зовнішньоторговельних шляхів також сприяло цьому.

Стабільність обмінного курсу гривні (37-38 грн за $1 протягом останніх 1,5 років) є важливим стримуючим фактором інфляції, забезпечуючи стабілізацію цін на імпортні товари. Значні надходження зовнішньої фінансової допомоги (близько $75 млрд з початку війни, включно з $7,2 млрд від МВФ) дозволили не лише покрити дефіцит платіжного балансу, але й наростити валютні резерви до понад $40 млрд (що забезпечує понад 5 місяців імпорту). Подальша стабільність валютної позиції залежатиме від обсягів та ритмічності надходження міжнародної допомоги.

Частковий мораторій на підвищення житлово-комунальних тарифів, запроваджений Урядом, також виступає стримуючим фактором. Однак, це слід розглядати як відтермінування зростання цін, оскільки майбутня корекція адміністративних тарифів до ринкових значень є неминучою.

Потенційні інфляційні ризики

Значні інфляційні ризики зберігаються з боку фіскального дефіциту, який у 2023 році досяг 26% ВВП. Наразі його вплив на ріст цін є обмеженим, оскільки його розмір становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП. Важливим чинником, що стримує “фіскальну інфляцію”, є спрямування понад 50% державних видатків на оборонні потреби, які мають мінімальний вплив на активізацію сукупного попиту.

Подальші інфляційні перспективи формуватимуться під впливом як проінфляційних, так і контрінфляційних факторів. Низький споживчий попит продовжить стримувати інфляційну спіраль. Водночас, підвищення тарифів на електроенергію, відновлення оподаткування пального, значний фіскальний дефіцит та потенційні ризики девальвації гривні залишаються вагомими проінфляційними чинниками.

Богдан Данилишин