Виробники нафти на Близькому Сході демонструють стійкість, продовжуючи вивозити значні обсяги сировини з Перської затоки, незважаючи на зростаючі ризики, пов’язані з атаками на танкери в Ормузькій протоці. Ця наполегливість сприяє стабілізації глобальних поставок та стримуванню цінового зростання на енергетичному ринку.
Стратегічне маневрування танкерів
Для мінімізації ризиків оператори танкерів вдаються до вимкнення транспондерів, що робить їх менш помітними під час проходження Ормузької протоки. Після успішного перетину, нафта перевантажується на інші судна в Оманській затоці, які вже прямують до кінцевих споживачів. Ця логістична схема стала ключовим каналом для підтримання світових поставок нафти після загострення конфлікту в регіоні.
За оцінками, обсяги таких перевезень вже перевищили 4 мільйони барелів на добу. Точні дані є складними для визначення через навмисне приховування місцеперебування суден. До конфлікту через Ормузьку протоку транспортувалося близько 20 мільйонів барелів нафти на добу, що складало приблизно п’яту частину світових поставок. Минулого тижня зазначалося, що цей показник знизився приблизно до 9 мільйонів барелів на добу.
Зростання активності в Оманській затоці
Спостерігається значне збільшення кількості суден, які зосереджуються біля узбережжя Омана. Якщо в січні їх було близько 40, то зараз ця цифра сягає близько 150, включаючи великі нафтові танкери та суховантажі. Цей маршрут використовується для транспортування нафти не лише з ОАЕ, але й з Іраку, Катару та Кувейту. Хоча Саудівська Аравія поки не залучена до подібних схем у великих масштабах, її танкерна компанія Bahri вже розпочала розміщення суден біля узбережжя Омана. Наразі там зосереджено 16 супертанкерів, ще три очікуються найближчими днями, що сумарно здатні перевезти близько 38 мільйонів барелів нафти.
Стійкість перед обличчям загроз
Попри напади, які вже призвели до загибелі людей та поранень членів екіпажів, державна нафтова компанія ОАЕ Abu Dhabi National Oil Co. підтверджує свою відданість безпечним поставкам енергоресурсів на світові ринки. Хоча атаки можуть спричиняти тимчасові затримки поставок, вони не призводять до довгострокових перебоїв. Водночас зростають ризики для моряків, а також збільшується кількість випадків розливів нафти в регіоні.
Завдяки збереженню цих логістичних ланцюгів вдалося уникнути значно масштабнішого шоку для світового нафтового ринку. Прогнози початку конфлікту передбачали зростання цін на нафту до $150 за барель. Наразі, в серпні, ціна Brent переважно коливається в межах $80–90 за барель.
Історичний контекст та поточна ситуація
Ормузька протока, ключовий транзитний вузол для світового експорту нафти, зазнала тимчасового закриття після початку бойових дій між США та Іраном. Це викликало значне зростання цін на нафту. Після домовленостей про припинення вогню протоку було тимчасово відкрито, проте подальша ескалація конфлікту призвела до відновлення морської блокади та введення США 20% збору з вантажів, що проходять через Ормуз.
Іран неодноразово атакував судна, що намагалися пройти протокою без дозволу. США у відповідь завдавали ударів по іранській військовій інфраструктурі. На початку серпня Іран висунув умови для відкриття протоки, серед яких виведення американських військ, припинення війни, скасування морської блокади, компенсація збитків та розблокування іранських активів.