Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) ініціювала перші розслідування на основі запитів від іноземних фінансових регуляторів. Ці дії здійснюються у рамках Меморандуму про взаєморозуміння IOSCO (MMoU).Україна стала повноправним учасником цього меморандуму нещодавно, завершивши майже десятирічний процес підготовки.
Деталізація розслідувань
- Перший запит стосується перевірки інформації про певну особу та пов’язану з нею компанію. Комісія досліджує, чи проводилися щодо них попередні перевірки чи розслідування, а також чи відповідають вони встановленим вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності.
- Другий запит спрямований на встановлення того, чи має українська компанія необхідні ліцензії або дозволи від НКЦПФР, а також чи існує зв’язок цієї компанії з іншими суб’єктами (компаніями та особами), зазначеними у запиті.
НКЦПФР розпочала окремі розслідування за кожним запитом, призначивши відповідальних фахівців. Це відповідає повноваженням, наданим Комісії згідно із законодавством про державне регулювання ринків капіталу.
Предмет міжнародної інформаційної співпраці
IOSCO MMoU надає регуляторам доступ до раніше важкодоступної інформації, зокрема:
- Дані про рух коштів через банківські та брокерські рахунки.
- Інформація про власників рахунків та, за необхідності, про кінцевих бенефіціарів компаній.
Без ефективного механізму міжнародної співпраці розслідування часто зупинялися на кордоні.Комісія не розголошує деталей справ, включаючи країни, компанії та конкретних осіб, що є одним з положень меморандуму. Отримана в рамках IOSCO MMoU інформація має конфіденційний статус та може використовуватися виключно для цілей конкретного розслідування. З 2 лютого 2026 року в Україні діє оновлений порядок фінансового моніторингу, який посилює контроль за ризиковими операціями та покращує взаємодію між державними органами.
Операції під підвищеною увагою
Нові підходи до фінансового моніторингу передбачають більш комплексний аналіз фінансової діяльності. Додатковий контроль може застосовуватися у таких випадках:
- Нетипові операції: раптове зростання обсягів операцій або використання складних платіжних схем може призвести до блокування транзакцій банками.
- Ознаки дроблення бізнесу: інформація про пов’язаних фізичних осіб-підприємців, спільні IP-адреси, персонал або торгові точки може аналізуватися комплексно.
- Ризикові контрагенти: операції з компаніями, які мають ознаки ризиковості (наприклад, відсутність персоналу, активів чи фактичної діяльності), можуть стати підставою для додаткових запитань.
- Нерезидентські операції: платежі за кордон, особливо до юрисдикцій з підвищеним ризиком, підлягатимуть поглибленому аналізу.
- РРО, ПДВ, готівкові потоки: нетипові співвідношення обсягів операцій та податкового навантаження можуть ініціювати міжвідомчу перевірку.
Оновлені правила фінансового моніторингу передбачають централізацію даних, стандартизацію форматів звітності та сумісність із європейськими системами. Це спрямовано не на посилення нагляду, а на вдосконалення аналітичних алгоритмів перевірки. Водночас, шлях українських інвесторів на міжнародні фінансові ринки наразі пов’язаний з певними перешкодами, зокрема валютними обмеженнями, вимогами фінансового моніторингу та складністю податкової звітності. 
Тетяна БереговаКореспондент-редактор
Оригінал статті: news.finance.ua