Зростаюча кількість повідомлень щодо оподаткування банківських переказів викликає занепокоєння у суспільстві. З метою прояснення ситуації, Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» надала роз’яснення щодо реальних підстав для податкових перевірок та банківського контролю фінансових операцій.
Родинні перекази не оподатковуються
Віцепрезидентка та генеральна директорка ВГО «Асоціація платників податків України» Людмила Герасименко зазначила, що перекази між близькими родичами не підлягають оподаткуванню. Ця норма стосується членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, зокрема:
- батьків, дітей;
- чоловіка/дружини;
- рідних братів і сестер;
- бабусь, дідусів та онуків.
Згідно з Податковим кодексом України, такі операції оподатковуються за нульовою ставкою, що означає відсутність необхідності сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору.Натомість, перекази від інших осіб, таких як друзі, куми, двоюрідні родичі, тітки чи дядьки, розглядаються законом як дохід. Оскільки ці особи не входять до визначених ступенів споріднення, держава не кваліфікує такі надходження як родинну допомогу. В таких випадках отримані кошти підлягають декларуванню та оподаткуванню за ставкою 18% ПДФО та 5% військового збору.
Банківське блокування рахунків: причини та механізми
У ВГО АППУ наголошують, що фінансовий моніторинг та податковий контроль є різними інструментами. Звернення банку з вимогою пояснити походження коштів або тимчасове блокування картки не пов’язані з автоматичним нарахуванням податків. Основне завдання банку у таких випадках – це перевірка операцій на предмет їх зв’язку з відмиванням коштів або іншими фінансовими ризиками.У разі виявлення підозрілих операцій, банк може запитувати документи, що підтверджують родинні зв’язки або законність походження коштів. Це можуть бути, зокрема, свідоцтва про народження, шлюб, або документи, що підтверджують доходи відправника.
Міф про “безпечний” ліміт у 100 тисяч гривень
Поширене переконання про відсутність контролю за переказами до 100 тис. грн на місяць є хибним. Ця сума стосується виключно банківських обмежень на P2P-перекази і не означає існування неоподатковуваного ліміту.Для податкової служби поняття “безпечної суми” не існує. Важливо пам’ятати, що між НБУ, Держфінмоніторингом, БЕБ та ДПС діють меморандуми про співпрацю. Банки зобов’язані блокувати рахунки та передавати інформацію далі, якщо фіксують аномальну кількість регулярних дрібних переказів, незалежно від їх суми.Використання особистої картки для систематичного отримання коштів за товари чи послуги без реєстрації підприємницької діяльності може бути розцінено як отримання незадекларованого доходу. Це порушення тягне за собою необхідність сплати податків (23%), а також можливі штрафні санкції, включаючи штраф за неподання декларації та покарання за ст. 164 КУпАП (штраф від 17 000 до 34 000 грн з конфіскацією коштів та товарів).
Коли перекази можуть викликати питання
Автоматичний фінансовий моніторинг застосовується до операцій на суму від 400 тис. грн. Проте, це не виключає можливості перевірки менших сум. Банківські системи оцінки ризиків можуть ідентифікувати підозрілі операції. Регулярні численні платежі від різних осіб, навіть на невеликі суми, можуть призвести до тимчасового блокування рахунку до з’ясування походження коштів.Вирішальне значення має не лише сума, а й систематичність операцій. Разовий продаж особистої речі не вважається підприємницькою діяльністю. Натомість, регулярний продаж товарів чи надання послуг з оплатою на особисту картку може бути розцінений як ведення бізнесу без відповідної реєстрації.
Чи бачить податкова всі банківські перекази
Твердження про автоматичний доступ податкової служби до всіх банківських рахунків та можливість самостійного списання податків є помилковим.Податкова служба не має прямого автоматичного доступу до балансу банківської картки чи історії транзакцій. Отримання такої інформації можливе лише за рішенням суду або за згодою платника податків під час офіційної перевірки. Автоматичне списання податків без згоди особи чи судового рішення є незаконним.Фахівці рекомендують:
- Завжди вказувати чітке призначення платежу при здійсненні переказів.
- Зберігати документи, що підтверджують великі позики чи подарунки.
- Не використовувати особисту картку для систематичного ведення бізнесу.
У випадках регулярного отримання оплати за товари чи послуги, безпечніше зареєструвати фізичну особу-підприємця (ФОП) та використовувати окремий підприємницький рахунок.
Світлана ВишковськаРедактор
За матеріалами: news.finance.ua