Реєстр збитків: 3 нові категорії для бізнесу та держави

Аналітична команда Nerukhomi.ua 25.08.2026 16:30

8 хв

Від 20 серпня 2026 року юридичні особи, органи державної влади та місцевого самоврядування отримали можливість подавати через Дію заяви до міжнародного Реєстру збитків стосовно пошкодженої або знищеної нерухомості. Доступно шість нових категорій: для окремих житлових приміщень, спільного майна багатоквартирних будинків, громадських будівель та нежитлових об’єктів, які не використовувалися для отримання прибутку.

Вибір відповідної категорії залежить від низки факторів, а не лише від типу нерухомості. Важливо враховувати статус заявника, призначення об’єкта та характер завданих збитків. Наприклад, ОСББ, державне підприємство та власник комерційної будівлі можуть подавати заяви за різними категоріями щодо наслідків одного й того самого обстрілу. Аналітична команда Нерухомі провела аналіз, щоб допомогти визначити, яку послугу обрати в Дії та які докази слід підготувати.

Категорії, доступні для подання заяв у Дії

Відповідно до повідомлення міжнародного Реєстру збитків, для подання стали доступними наступні категорії:

• B1.3 та C1.3 — для заяв щодо пошкодження або знищення окремих житлових приміщень;
• B1.4 та C1.4 — для заяв щодо пошкодження або знищення місць загального користування в житлових будинках;
• B1.5 — для заяв щодо пошкодження або знищення громадських будівель і споруд, що належать державі чи територіальним громадам;
• C1.5 — для заяв щодо пошкодження або знищення нежитлової нерухомості юридичних осіб, яка не використовувалася для отримання прибутку.

Заява повинна стосуватися шкоди, завданої 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

Визначення заявника: літера B чи C

Категорії, позначені літерою B, призначені для держави Україна. До цієї групи належать центральні, регіональні та місцеві органи влади, а також юридичні особи та установи, які перебувають у державній власності або під контролем держави чи територіальної громади.

Категорії, позначені літерою C, розроблені для інших юридичних осіб. Це включає господарські товариства, ОСББ, житлові кооперативи, громадські, благодійні та релігійні організації, а також інші установи, які не належать до категорії B. Тому державне або комунальне підприємство не слід автоматично відносити до категорії C лише на підставі його реєстрації як юридичної особи.

Швидке визначення категорії

• Окреме житлове приміщення, що належить державі, громаді або підконтрольній їм юридичній особі — B1.3;
• Окреме житлове приміщення, що належить іншій юридичній особі — C1.3;
• Спільне майно будинку, яке управляється державою, громадою або підконтрольною юридичною особою — B1.4;
• Спільне майно, яке управляється ОСББ, житловим кооперативом або іншою недержавною юридичною особою — C1.4;
• Державна чи комунальна громадська будівля, що не є об’єктом критичної інфраструктури — B1.5;
• Нежитлова нерухомість іншої юридичної особи, яка не призначалася для отримання прибутку — C1.5;
• Комерційна нерухомість, інші активи бізнесу, втрачений прибуток або прямі витрати — C3.1;
• Критична або некритична інфраструктура — B1.1/B1.2 або C1.1/C1.2, залежно від заявника.

B1.3 і C1.3: заяви щодо окремих квартир, будинків та інших житлових приміщень

Категорії B1.3 та C1.3 охоплюють житлову нерухомість, яка належить заявнику: квартири, житлові будинки, житлові приміщення в гуртожитках або інше корпоративне чи відомче житло. Для державних та підконтрольних громаді заявників також можуть враховуватися права господарського відання, оперативного управління чи узуфрукту.

У цих категоріях заявники можуть вимагати відшкодування вартості знищеного житлового приміщення або витрат на ремонт чи відбудову пошкодженого. Втрачений дохід та інші пов’язані збитки не входять до цих категорій.

Місця загального користування багатоквартирного будинку та прибудовані нежитлові приміщення не вважаються частиною окремого житлового приміщення. Для таких випадків передбачені категорії B1.4 або C1.4.

B1.4 і C1.4: заяви щодо спільного майна будинку

До місць загального користування належать сходові клітини, вестибюлі, коридори, ліфти, дахи, технічні та допоміжні приміщення, фасади, несучі конструкції та інженерні мережі, без яких користування квартирами неможливе або суттєво ускладнене.

Категорія B1.4 застосовується, якщо власником, управителем або утримувачем такого майна є держава, територіальна громада або підконтрольна їм юридична особа. Категорія C1.4 призначена для інших юридичних осіб, зокрема ОСББ та житлових кооперативів, які управляють або утримують спільне майно.

У цих категоріях можна заявити витрати на ремонт або відбудову пошкоджених чи знищених місць загального користування. Вартість “втраченого” спільного майна, упущена вигода та інші непрямі збитки сюди не входять.

Особливості для ОСББ

ОСББ не подає одну загальну заяву на всі пошкодження квартир і будинку. Категорія залежить від того, кому належить конкретне майно та хто має право вимагати відшкодування збитків.

• Дах, ліфт, під’їзд, фасад, підвал або спільні мережі — C1.4, якщо ОСББ управляє чи утримує це майно;
• Квартира, що належить фізичній особі — заява подається власником у відповідній категорії A;
• Окреме житлове приміщення, власником якого є саме юридична особа (ОСББ) — C1.3;
• Власне нежитлове приміщення ОСББ, яке не має на меті отримання прибутку, може підпадати під категорію C1.5.

Для подання за категорією C1.4 необхідно підтвердити не тільки факт пошкодження, а й правову підставу, на якій ОСББ управляє або утримує відповідну частину спільного майна. Якщо пошкоджено лише окремий елемент будинку, у заяві слід чітко ідентифікувати саме його та розрахувати витрати на відновлення.

B1.5: громадські будівлі, але не інфраструктура

Категорія B1.5 охоплює державні та комунальні будівлі й споруди, які використовуються для виконання публічних функцій і не класифікуються як інфраструктура. Це можуть бути, наприклад, адміністративні, культурні або спортивні об’єкти.

Не кожен соціальний об’єкт автоматично належить до B1.5. Правила Реєстру окремо визначають критичну та некритичну інфраструктуру. До інфраструктурних об’єктів можуть належати об’єкти охорони здоров’я, енергетики, водопостачання, транспорту, зв’язку, цивільного захисту та надання найважливіших публічних послуг. Для них передбачені категорії B1.1 або B1.2, а для юридичних осіб поза державною групою — C1.1 або C1.2.

За категорією B1.5 можна заявити вартість знищеної будівлі чи споруди або вартість її ремонту чи відбудови. Інші наслідки пошкодження слід відносити до відповідних окремих категорій.

C1.5 чи C3.1: ключове питання — призначення об’єкта

Категорія C1.5 призначена для нежитлової нерухомості юридичної особи, використання якої не мало на меті отримання прибутку. Це можуть бути приміщення для громадської, благодійної, гуманітарної, релігійної або соціальної діяльності.

Організаційно-правова форма сама по собі не є вирішальним фактором. Якщо благодійна чи релігійна організація використовувала частину будівлі комерційно або здавала її в оренду для отримання доходу, таке використання потребує окремої оцінки. І навпаки, сам факт належності приміщення господарському товариству ще не означає, що конкретний об’єкт був призначений виключно для отримання прибутку.

Комерційна нерухомість та інші активи, які приносили або мали приносити економічну вигоду, заявляються через C3.1 “Пошкодження, знищення або втрата активів”. Ця категорія охоплює не лише фізичну втрату активу, а й втрачений прибуток, повну втрату бізнесу та інші прямі витрати, спричинені пошкодженням, знищенням або втратою.

Наприклад, пошкоджений офіс, торговельне приміщення, склад, готель або виробнича будівля, що використовувалися у господарській діяльності, за загальним правилом належать до C3.1, а не C1.5.

Необхідні докази

Відповідно до правил Реєстру, обов’язок надавати інформацію та докази покладається на заявника. Перелік документів залежить від категорії та обставин справи, але практично варто підготувати наступні блоки:

1. Повноваження представника. Заяву подає керівник, зазначений у ЄДР, або інший представник, якому керівник надав цифрові повноваження в Дії. Для підписання необхідний кваліфікований електронний підпис.
2. Права на нерухомість. Витяг із Державного реєстру речових прав, правовстановлювальні документи, відомості про співвласників і частки. Для державних та комунальних заявників — також документи про господарське відання, оперативне управління чи узуфрукт. Якщо право не зареєстроване, необхідно додати наявні документи та відомості про спроби державної реєстрації або відмову в ній.
3. Ідентифікація об’єкта. Адреса, площа, тип і призначення нерухомості, реєстраційний номер, координати за потреби. Для спільного майна — конкретний елемент будинку та підстава його управління або утримання.
4. Обставини події. Дата, місце та опис обстрілу або іншої події, документи органів влади, поліції чи ДСНС, фото- та відеоматеріали, повідомлення та інші матеріали, що підтверджують завдану шкоду внаслідок агресії РФ.
5. Характер і обсяг пошкоджень. Акт комісійного обстеження, звіт технічного обстеження, відомості з Реєстру пошкодженого та знищеного майна, фотофіксація, проєктна та технічна документація.
6. Розмір вимоги. Звіт про оцінку, кошторис ремонту або відбудови, договори, рахунки, накладні та акти виконаних робіт, дані про вартість об’єкта до 24 лютого 2022 року та вже отриману допомогу чи компенсацію.

Під час подання заяви в Дії зазначається орієнтовна сума вимоги. Для категорії C3.1 необхідно також деталізувати заявлену суму за видами збитків, описати методику розрахунку та додати відповідні докази. Розрахунок упущеної вигоди має враховувати не тільки очікуваний дохід, а й витрати, які підприємство мало б понести для його отримання.

Акт обстеження, технічний звіт та професійна оцінка значно посилюють заяву. Водночас, їх відсутність не слід компенсувати приблизними цифрами без пояснень: необхідно подати всі наявні матеріали, описати спосіб розрахунку та зберегти оригінали доказів для подальшого розгляду.

Процес подання заяви через Дію

1. Авторизуватися на порталі Дія за допомогою електронного підпису.
2. Обрати послугу, що відповідає статусу заявника, виду майна та характеру збитків.
3. Перевірити відомості, які автоматично завантажилися з державних реєстрів, та заповнити дані про об’єкт, подію, пошкодження та суму вимоги.
4. Додати доказові документи. Можна зберегти чернетку та продовжити заповнення пізніше.
5. Підписати заяву електронним підписом та надіслати. Повідомлення про її обробку надходитимуть до кабінету в Дії та на електронну пошту.

Якщо один випадок спричинив різні види збитків, може знадобитися подання кількох пов’язаних заяв. Наприклад, фізичне пошкодження окремого об’єкта може заявлятися у відповідній категорії C1, а втрачений прибуток та додаткові прямі витрати — у C3.1. У такому разі необхідно зазначити номери пов’язаних заяв і уникнути подвійного включення однієї й тієї самої суми.

Внесення до Реєстру не гарантує виплату

Реєстр збитків приймає заяви, перевіряє їх на відповідність встановленим критеріям та формує доказову базу. Рішення про внесення заяви до Реєстру не є остаточним розглядом справи, оцінкою розміру збитків або рішенням про виплату.

Заяви, внесені до Реєстру, надалі передаватимуться міжнародному компенсаційному механізму, який розглядатиме їх по суті та визначатиме належну компенсацію. Отже, головне завдання заявника на даному етапі — правильно обрати категорію, відокремити різні види втрат та зібрати доказову базу, яка буде перевірена.

Форми заяв та спеціальні правила для кожної категорії оприлюднені в розділі “Документи” Реєстру збитків. Україна приєдналася до Розширеної часткової угоди про Реєстр на підставі Закону №3432-IX. Процедура подання заяв через Дію визначається постановою Кабінету Міністрів №365 зі змінами, зокрема внесеними постановою №670 від 27 травня 2026 року.

Оригінал статті: nerukhomi.ua