13 громад Прикарпаття: служби дітей без держреєстрації

Аналітичний огляд діяльності служб у справах дітей в об’єднаних територіальних громадах

Служби у справах дітей відіграють ключову роль у реалізації державної політики на місцевому рівні. Їхня діяльність зосереджена на розробці та впровадженні заходів, спрямованих на покращення соціального захисту дітей, забезпечення їхніх прав, свобод та законних інтересів. Важливим напрямком роботи є також профілактика правопорушень серед неповнолітніх. Крім того, ці служби здійснюють облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, займаються питаннями усиновлення, опіки та піклування, а також представляють інтереси дітей у судових процесах, зокрема у справах про позбавлення батьківських прав.

Законодавство передбачає обов’язкове створення та державну реєстрацію служб у справах дітей як окремих юридичних осіб у кожній громаді.

Виявлені порушення та їх наслідки

Аналіз роботи окружних прокуратур Прикарпаття виявив протиправну бездіяльність низки органів місцевого самоврядування щодо виконання зазначених вимог. Станом на звітний період, служби у справах дітей мають статус юридичної особи лише у 49 із 62 громад області. Це означає, що у 13 громадах вони функціонують як звичайні підрозділи без статусу юридичної особи. Найбільш критична ситуація спостерігається у Коломийському районі, де лише 3 із 13 громад (Городенківська, Снятинська міські та Отинійська селищна) завершили процес реєстрації. Серед громад, які досі не виконали вимоги законодавства, зокрема, Коломийська міська, Гвіздецька, Заболотівська, Печеніжинська, Чернелицька селищні та Коршівська, Матеївецька, Нижньовербізька, Підгайчиківська, П’ядицька сільські громади.

«Така бездіяльність суперечить вимогам законодавства у сфері охорони дитинства та призводить до порушення прав і законних інтересів дітей. Йдеться, зокрема, про забезпечення суворої таємниці усиновлення та приватного життя дитини. Адже коли служба є просто відділом апарату ради, усі її документи проходять через загальну систему діловодства і до них мають доступ десятки сторонніх людей. У невеликих громадах усі знають одне одного, відтак можливий витік конфіденційної інформації. Інша ситуація, якщо служба зареєстрована: тоді вона має власний закритий документообіг, і жоден працівник сільської ради не має законного права доступу до нього. Тобто статус юридичної особи створює правовий та організаційний “щит”, який захищає як саму дитину, так і працівників служби», – зазначає ювенальний прокурор Коломийської окружної прокуратури Вікторія Тарасенко.

Правові механізми врегулювання ситуації

У зв’язку з виявленими порушеннями, Коломийська окружна прокуратура вже подала позовні заяви до двох сільських рад – Нижньовербізької та Коршівської. Метою цих позовів є визнання протиправною бездіяльності відповідних органів місцевого самоврядування та зобов’язання провести державну реєстрацію служб у справах дітей як юридичних осіб.

Станом на момент аналізу, у Коршівській сільській раді проживає 1589 дітей, а в Нижньовербізькій – 2261 дитина. На первинному обліку служб у справах дітей цих рад перебуває значна кількість дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, включаючи дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Аналогічні позовні заяви подано до Болехівської міської, Ланчинської селищної та Угринівської сільських рад, які також не забезпечили державної реєстрації служб у справах дітей як юридичних осіб. Ювенальні прокурори вимагають від цих органів провести відповідні реєстраційні дії.

Основні тези:

Виявлені порушення: Низький відсоток реєстрації служб у справах дітей як юридичних осіб у громадах Прикарпаття.
Наслідки: Порушення прав дітей, зокрема конфіденційності інформації про усиновлення та приватне життя.
Реаговані заходи: Подання прокуратурою позовних заяв до органів місцевого самоврядування з вимогою провести державну реєстрацію.
Ключова роль юридичного статусу: Статус юридичної особи забезпечує захист даних та створює правовий “щит” для дітей та працівників служб.