Фінансова нерівність увічнює цикли бідності та обмежує економічну мобільність. Обмежений доступ до фінансових ресурсів і послуг перешкоджає людям інвестувати, відкладати кошти на пенсію або починати бізнес. Це збільшує фінансовий розрив і стримує загальне економічне зростання. Засновник Blackshield Capital AG Максим Корецький розповідає, як технологічні рішення можуть допомогти зробити фінансові й інвестиційні послуги більш доступними для людей з різними фінансовими можливостями
За 107 років існування Forbes логотип змінювався 18 разів, але таким авангардним і вільним світ його бачить вперше. В новому числі журналу Forbes Ukraine: сучасне мистецтво, топ-50 благодійних фондів, альтернативна енергетика, 30 до 30. Замовляйте вже зараз!
Фінансова нерівність – це глобальна проблема, яка впливає на людей та суспільство. Останнім часом ця тема привертає чималу увагу в індустрії управління активами. Історично нерівність у розподілі багатства була характерною ознакою розвитку суспільства. Певні категорії людей і географічні регіони накопичували значно більше активів порівняно з іншими.
Багаті стають ще багатшими, тоді як бідні залишаються бідними
Значна частина світового багатства зосереджена в руках кількох людей. Всього 14 осіб у світі володіють сукупним капіталом у $2 трлн, згідно зі звітом UBS «Global Wealth Report 2024». Люди з капіталом понад мільйон доларів становлять 1,5% дорослого населення Землі.
Тим часом світове багатство зростає, стверджують автори дослідження: у 2023 році воно збільшилося на 4,2% порівняно з 2022-м. А з 2000 року населення світу досягло значного прогресу у зростанні багатства у перерахунку на одну дорослу людину. Відсоток дорослих із капіталом менш як $10 000 з 2000-го продовжував скорочуватися. Навіть під час рецесій та фінансових криз ці люди поступово переходили до «вищої» категорії – від $10 000 до $100 000. У результаті ця категорія зросла у 2,5 раза – з трохи менш як 17% світового населення до майже 43%.
Це позитивна тенденція. Але загалом ситуація залишається незмінною – у світі, де багатство зростає, багаті стають ще багатшими, тоді як бідні залишаються бідними. Середній же клас тупцює на місці, не маючи достатніх можливостей для накопичення і примноження свого капіталу.
Фінансова нерівність увічнює цикли бідності та обмежує економічну мобільність. Обмежений доступ до фінансових ресурсів і послуг перешкоджає людям інвестувати, відкладати кошти на пенсію або починати бізнес. Це збільшує фінансовий розрив і стримує загальне економічне зростання.
Фінансова нерівність після кризи 2008 року
США є країною з найбільшою кількістю мільйонерів у світі, згідно з даними «Global Wealth Report 2024», їх там майже 22 млн. Китай займає друге місце з трохи більш як 6 млн мільйонерів. Це приблизно вдвічі більше, ніж у Великій Британії, яка є третім за величиною ринком.
Після фінансової кризи 2008 року проблема нерівності стала ще більш вираженою. У деяких регіонах, таких як Північна Америка, нерівність дещо знизилася, а в Латинській Америці та Східній Європі навпаки – значно зросла. Розподіл багатства змінився. Ринки, що швидко зростають, часто ставали свідками зростання нерівності, тоді як у розвинених економіках збільшувалися сегменти середнього достатку.
Ця тенденція свідчить про те, що загальне багатство зростає, але вигоди розподіляються нерівномірно. Середні показники багатства можуть бути оманливими, приховуючи реальність стагнації середнього багатства для більшості.
Економічне зростання не завжди скорочує нерівність. На ринках, де середнє зростання багатства значно випереджає середнє зростання доходів, наприклад, у Сінгапурі, заможніші верстви населення отримують більшу вигоду. У Швейцарії та Німеччині зростання доходів переважно спостерігається у середнього класу, тому фінансова нерівність виражена менше.
Зростання заборгованості
На поглиблення фінансової нерівності впливає й зростання рівня заборгованості. Наприклад, в Азійсько-Тихоокеанському регіоні багатство зросло, але й загальний борг значно збільшився, викликаючи занепокоєння щодо стійкості економіки.
Цей борг може погіршити нерівність, оскільки люди з низьким доходом відчувають труднощі в управлінні своїми зобовʼязаннями. Більш заможні люди використовують борги для подальших інвестицій та накопичення багатства. При цьому бідні верстви населення отримують кредити за вищими ставками.
Наприклад, процентні ставки за кредитними картками в пʼять-шість разів перевищують ставки під заставу ліквідних активів або цінних паперів, якими користуються заможні громадяни.
Нерівність та управління активами
Яке відношення до цього має управління активами – індустрія, яка традиційно вважалася сферою обслуговування виключно заможних людей? Пряме. Далеко не кожному судилося стати підприємцем, зайняти високооплачувану посаду або успадкувати статки.
Водночас накопичення та інвестування грошей – універсальний інструмент, який дозволяє зберігати та примножувати кошти і є доступним різним верствам населення. Особливо зараз, коли у світі посилюється тренд на демократизацію інвестиційного процесу. Завдяки сервісам на кшталт Robinhood, які відкрили доступ до інвестування для широкої аудиторії.
Спочатку Robinhood орієнтувався на нижчі верстви населення та переважно зосереджувався на емоційних інвестиціях. Проте зумів помітно сколихнути інвестиційне й брокерське середовище, створив конкуренцію у зашкарублій індустрії роздрібних інвестицій, знизив середні комісії. Люди стали активніше торгувати з телефона.
Втім, самого лише доступу до процесу інвестування недостатньо. Важливо, щоб люди розуміли, як і в що інвестувати, мали хоча б якесь уявлення про принципи роботи складного і підступного світу фінансів. Розібратися в цьому допомагають консультанти та професійні інвестиційні менеджери. Проблема в тому, що вони не готові працювати з людьми, у яких розмір чистого капіталу менш ніж £20 000.
Про це свідчать результати опитування, проведеного організацією Citizens Advice. Середній розмір портфеля клієнта фінансового консультанта становить £250 000, а середній вік клієнта – 59 років. У Великій Британії 80% людей у віці 18-40 років отримують фінансові поради з соціальних мереж, згідно з цим дослідженням. Це часто призводить до втрати грошей тими, у кого їх і так небагато. В той час як власники великих капіталів завдяки грамотно вибудуваним стратегіям багатіють навіть у кризові періоди.
Фінансові важелі та інструменти збільшення капіталу доступні лише тим, у кого він уже є. Ті ж, у кого його немає, стикаються з умовною стелею – їм закритий доступ до якісних фінансових послуг і ефективних інструментів примноження капіталу.
Власники ліквідних активів на суму $250 000 – $500 000 (класичний середній клас розвинених ринків, таких як США, Велика Британія, Західна Європа) не можуть скористатися послугами консультантів та інвестиційних менеджерів через високий поріг входу. Крім того, їм не вистачає коштів на інвестиційні стратегії, які пропонує керуючий активами.
Наприклад, вхід в один актив може коштувати $1 млн і більше. Ще одна суттєва причина – небажання консультантів обслуговувати таких клієнтів, адже їм цікавіші власники капіталів від $10 млн і більше.
Як скоротити фінансову нерівність
Опущу роздуми про державні програми та політику. Моя зона компетенції – управління активами. І в цій сфері також є достатньо важелів впливу на ситуацію з нерівністю. В першу чергу — підвищувати фінансову грамотність населення, покращувати якість фінансової освіти та обізнаності.
Складну аналітику, пояснення ринкових процесів можна подавати простою й доступною мовою, у формах і форматах, що відповідають запитам і особливостям часу. Активний розвиток технологій, включаючи штучний інтелект, дозволяє упакувати інформацію з 50-сторінкових фінансових звітів у короткі та цікаві формати, доступні в мобільних додатках. Це допоможе людям отримувати знання і навички, необхідні для прийняття обґрунтованих фінансових рішень.
Сучасні технологічні рішення роблять фінансові та інвестиційні послуги більш доступними людям з різними фінансовими можливостями: відкрити брокерський рахунок може будь-який повнолітній, а послуги рівня wealth management не потребують багатомільйонних активів.
Технології дають змогу створити мости між різними категоріями інвесторів. Наприклад, якщо компанія традиційно працювала з власниками великих капіталів, то створення діджитал платформи, цифровізація процесу управління активами та інших фінансових послуг, які раніше були доступні лише дуже багатим людям, дозволить залучити до інвестиційного процесу представників середнього класу (категорія з активами $250 000 – $500 000).
Вони зможуть вийти зі своїх консервативних «мушель» і почати користуватися рішеннями типу Wealth-as-a-Service, фактично отримавши доступ до послуг, якими традиційно користувалися мультимільйонери. Водночас компанії, які працювали з середнім класом, завдяки технологіям зможуть розширити свою клієнтську базу за рахунок представників менш забезпечених категорій з капіталом до $100 000, і так далі.
Технології – це сила, яка перетворює дефіцит у достаток, говорить Пітер Діамандіс, мільярдер та співзасновник Singularity University. Це стосується всіх аспектів життя, і фінансові послуги не є винятком.
