Розвиток культури активного довголіття вимагає від компаній нового погляду на вік. Цей новий погляд має пронизувати процеси найму, управління та розвитку співробітників. Заступник Міністра соціальної політики Дарина Марчак розповідає про те, як ми можемо усунути ейджизм на ринку праці та його значення для зростання України.
Війна змусила нас дорослішати швидше, ніж ми очікували, не лише психологічно. Після повномасштабного вторгнення, за оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень, населення під контролем Києва скоротилося до 31 мільйона, з яких близько 5 мільйонів проживають на тимчасово окупованих територіях і понад 5 мільйонів живуть за кордоном.
Дефіцит людських ресурсів і старіння населення
Головним наслідком скорочення чисельності населення є нестача кадрів. За оцінками Мінекономіки, на ринку праці України буде дефіцит щонайменше 4,5 млн працівників. Крім того, значна кількість осіб наразі маргіналізована з ринку праці: за даними Міністерства соціальної політики, понад 850 000 ВПО працездатного віку та приблизно 1 мільйон осіб з інвалідністю мають потенціал працевлаштування.
Ще одним занепокоєнням є обмежені перспективи працевлаштування для осіб зрілого віку, які ще не досягли пенсійного віку, багато з яких прагнуть працювати, але часто важко знайти можливості на ринку праці.
Середній вік населення в Україні зростав ще до війни. Проте повномасштабне вторгнення прискорило цю тенденцію. В першу чергу це були дорослі з дітьми, які втекли з України в пошуках безпеки, залишивши батьків.
Згідно з даними Євростату, на кінець 2023 року серед 4,3 млн українців у країнах ЄС 60,7% були працездатного віку (18–64 роки), а 33,2% – діти до 18 років. Таким чином, середній вік українців в Україні зріс з 41 до 45 років (2020–2024). Зараз 25% громадян України мають вік 60 років і старше, і очікується, що ця цифра продовжить зростати.
Україна не одна
У звіті міжнародної страхової компанії Allianz стверджується, що до 2050 року 30% світової робочої сили будуть у віці 50 років і старше. Тенденція до довголіття є загальною, що є позитивним зрушенням, яке відображає прогрес у медицині та покращення якості життя. В Україні ж ця тенденція значною мірою зумовлена наслідками війни.
У відповідь на демографічні виклики Кабінет Міністрів працює над реалізацією демографічної стратегії України. Ця стратегія спрямована на створення сприятливих умов життя, включаючи доступне житло, безпечне середовище, високоякісну інфраструктуру, інклюзивний ринок праці та соціальну згуртованість. У сукупності ці зусилля зміцнять демографічну стабільність, сприятимуть підвищенню народжуваності та полегшать повернення українців з-за кордону. Досягнення цього вимагатиме співпраці між урядом, бізнесом та громадським сектором.
Оскільки тривалість життя збільшується, ми повинні переглянути своє майбутнє, оскільки це вплине на всі сектори. Частка дорослих кандидатів на ринку праці зростатиме. Дійсно, дорослі, оскільки згідно з класифікацією ООН дорослими вважаються особи до 64 років, причому «старість» починається з 65 років.
Демографія споживачів та їхній попит на продукти та послуги змінюватимуться. У міру того, як сучасні 40-50-річні люди дорослішають, зростатиме попит на медичні послуги, допомогу по дому та подібні пропозиції.
Державний сектор має покращити послуги з догляду, громади повинні розвинути доступну інфраструктуру, а увагу слід приділяти здоров’ю та дозвіллю людей похилого віку. Перед державою поставлено завдання створити справедливу пенсійну систему, яка гарантувала б гідне життя в наступні роки.
П'ять стовпів культури активного довголіття
Культивування культури активного довголіття вимагає від компаній нового погляду на вік. Це повинно бути очевидним у їхніх стратегіях найму, управління та розвитку співробітників.
Ось кілька ключових ідей, отриманих із передового міжнародного досвіду, які можуть допомогти встановити культуру активного довголіття.
Багатоетапне життя. Традиційна триетапна модель життя – освіта, кар’єра, вихід на пенсію – повинна перетворитися на багатоетапну модель, яка включає навчання впродовж життя, перерву в кар’єрі та пошук нових професій.
Мало хто хоче залишатися на одній посаді 30–40 років. Перепідготовка сприяє продовженню кар’єри та зменшує плинність кадрів.
Нові кар'єрні траєкторії. Традиційне просування по кар’єрних щаблях до керівних чи вищих керівних посад більше не забезпечуватиме достатньої гнучкості для працівників.
Замість кар’єрної драбини, ми повинні побудувати матрицю кар’єри, яка дозволить людям рухатися кількома шляхами: вгору, вниз і горизонтально.
Різноманітні моделі роботи. Сучасна робоча сила має підвищені очікування від роботодавців і бажає більшої гнучкості щодо того, коли і як вони виконують свої обов’язки.
У контексті тривалого трудового життя гнучкість може передбачати відпустку на кілька місяців або рік кожні 5–10 років роботи. Для співробітників це також означає працювати без страху старіти.
Усунення ейджизму. В умовах війни та демографічної кризи для стимулювання економічного зростання необхідно усунути дискримінацію кандидатів за будь-якою ознакою, включно з віком.
Сприяння різноманітності в команді – це не просто стратегія створення позитивного іміджу; життєво важливо бути відкритим і сприйнятливим до різних кандидатів навіть на етапі написання вакансії.
Інвестиції в охорону здоров'я. Компанії повинні виділяти ресурси на автоматизацію та інші рішення для підвищення ефективності роботи старших працівників, мінімізуючи фізичне навантаження.
Інвестиції в оздоровчі ініціативи мають охоплювати не лише фізичне здоров’я, але й психічне та фінансове благополуччя. Оздоровчі програми зміцнюють як розум, так і тіло, сприяючи подовженню життя.
Фінансова грамотність допомагає працівникам заощаджувати на фінансово забезпечену пенсію.
Дорослі працівники значно рідше переходитимуть в інші компанії, забезпечуючи стабільність і безперервність ділових операцій, згідно з результатами дослідження ОЕСР «Сприяння кращому вибору кар’єри для довшого робочого життя».
Ще однією перевагою літніх працівників є їх знайомство зі своєю аудиторією. Довголіття передбачає не лише збільшення зрілих або літніх працівників, але й збільшення клієнтів тієї ж демографічної групи. Хто краще зрозуміє їхні потреби та вподобання, ніж люди такого ж віку?
Якщо розглядати старіння населення як можливість, а не виклик, ми можемо перетворити цю ситуацію на силу. Таким чином, важливо, щоб уряд, бізнес і суспільство співпрацювали у створенні культури активного довголіття та використали потенціал кожного громадянина для розвитку нації.
