З 1 вересня 2025 року в Україні буде створено Реєстр прозорості, який зобов’яже лобістів розкривати свою діяльність, клієнтів і фінансові витрати. Олесь Дмитренко, старший менеджер зі зв’язків з державними органами CFC Big Ideas, описує ключові переваги та потенційні недоліки закону про лобіювання, щоб вирішити ці проблеми та роз’яснити як ризики, так і можливості для бізнесу.
З 1 вересня 2025 року в Україні планується запровадити Реєстр прозорості відповідно до закону про лобіювання № 3606-IX, ухваленого 23 лютого 2024 року. Цей реєстр вимагатиме від лобістів інформації про себе (як фізичних, так і юридичних), своїх клієнтів та бенефіціарів, сфери та предмети лобістської діяльності, звіти про витрати на лобіювання та взаємодію з державними службовцями.
Ця ініціатива спрямована на створення відкритої та згуртованої громадської системи відстеження лобістів в Україні, забезпечення прозорості впливу представників держави на прийняття рішень. Національна антикорупційна комісія контролюватиме реєстр, який оновлюватиметься раз на два роки та буде доступним для громадськості.
Чи готовий український бізнес до прийняття закону про лобіювання? Реакції неоднозначні. З одного боку – відвертий спротив: навіщо вводити іншу нормативну базу? Хіба це іноді не свідчить про диктатуру? Кожен громадянин повинен мати можливість впливати на прийняття урядових рішень, не потребуючи особливого статусу. І навпаки, є повна підтримка: ми переходимо до європейських стандартів і відповідаємо вимогам ЄС.
На щастя, між владою та бізнесом відбувається конструктивна розмова. Затримка впровадження Реєстру надала додаткові можливості оцінити його ризики та переваги.
Ризики Реєстру
На нещодавній зустрічі лобісти спільноти GR Американської торговельної палати досліджували проблеми, пов’язані із законом про лобіювання, щоб визначити ризики та можливості для бізнесу. Міжнародні та українські компанії, які дотримуються високих стандартів прозорості та відкритості, готові прийняти закон про лобіювання. Однак є і тривожні ознаки.
Одним із перших, що з’являється на головній сторінці НАЗК, є «Реєстр порушників». Чи служитиме Реєстр хороших лобістів подібній (каральній) меті?
Скріншот Реєстру порушників з сайту НАЗК
Друга проблема полягає в тому, чи вплине закон на неетичних лобістів: «тіньових» осіб або організації, які можуть впливати на законодавство, уникаючи Реєстру прозорості. Якщо це так, то як це буде працювати? Наразі немає чіткої системи притягнення до відповідальності «тіньових» лобістів.
П'ять переваг закону про лобіювання
Незважаючи на високий ступінь невизначеності, запровадження закону про лобіювання дає кілька переваг.
Офіційний статус лобіста
Закон про лобіювання надає законним професіоналам, які співпрацюють з державними органами, можливість отримати офіційний статус «лобійської організації». Це стосується як фізичних, так і юридичних осіб, які впливають на законотворчу діяльність в Україні.
Таке позначення дає можливість лобістам бути присутніми в органах державної влади, включно з парламентом, Кабінетом Міністрів та іншими відомствами, якщо вони мають для цього вагомі підстави.
Лобісти також матимуть право брати участь у робочих групах або засіданнях комітетів Верховної Ради, міністерств та інших державних органів. Це має сприяти дотриманню принципу прозорості процесів та усуненню невизначеності в регулюванні відносин між державою (об’єктом) та лобістами (суб’єктами лобіювання).
Право на співавторство законопроектів
Зараз розробляти законопроекти можуть лише «суб'єкти права законодавчої ініціативи»: президент, депутати, Кабінет міністрів і Національний банк. Це викликає різні запитання, оскільки в багатьох випадках державним службовцям не вистачає необхідних знань у складних бізнес-питаннях, зокрема щодо інновацій та цифрової економіки, що вимагає залучення спеціалістів для реформування застарілих норм або створення нових.
Тому значна частина рекомендацій щодо вдосконалення законодавства надходить від представників бізнесу, аналітиків та практиків. Відтепер вони матимуть повноваження бути співавторами таких ініціатив.
Також лобістам буде дозволено подавати аналітичні матеріали щодо законотворчості, що сприятиме підвищенню якості та ефективності прийняття обґрунтованих рішень.
Запобігання корупції
В Україні вже діє кілька заходів, спрямованих на запобігання корупції серед державних службовців: закон про запобігання корупції, діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), вимога подавати декларації про майновий стан і доходи.
Проте наразі немає чітко визначених антикорупційних норм для лобістів, що створює певну «сіру зону» корупційних ризиків.
Наприклад, багато організацій, які вважаються «лобістськими», приховують інформацію про своїх клієнтів. Ми не маємо уявлення, чиї інтереси вони представляють перед державою. Навіть з NDA це становить ризик як для держави, так і для суспільства.
Реєстр прозорості суттєво допоможе вивести такі суб’єкти на відкритість, посилюючи авторитет етичних лобістів.
Конкретизація абстрактних понять
Багато хто обговорює «чесність» і «цінності», але що насправді означають ці терміни? The
