Верховна Рада планує реалізувати реформу АРМА до кінця березня. 12 лютого народні депутати зробили перший крок, схваливши в першому читанні законопроект №12374-д щодо реформування відомства. Ці модифікації є новаторськими для бізнесу, правоохоронних, судових органів і тих, кому доручено розпоряджатися конфіскованим майном. Навіщо продовжувати реформу АРМА? Розповідає Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm, член робочої групи законопроекту №12374-д.
У 2022 році корпоративні права Львівського ізоляторного заводу, єдиного в Україні виробника ізоляторів для високовольтних ліній електропередач, передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
На момент прийняття рішення про арешт і передачу заводу АРМА його оборот перевищував півмільярда гривень, на ньому працювало понад 300 осіб. До початку 2025 року АРМА передало в управління ПАТ «НЕК «Укренерго» корпоративні права заводу.
Нижче наведені результати двох з половиною років роботи компанії під ARMA:
- оборот компанії – 0;
- виробничі потужності закриті;
- Звільнено 99,9% працівників, залишилися лише директор, бухгалтер, юрист та охоронець.
- Іноземний кредитор порушив справу про банкрутство ТОВ “Львівська ізоляційна компанія”, власника Львівського теплоізоляційного заводу.
Ця ситуація яскраво ілюструє виклики, з якими стикається АРМА. Подібних випадків чимало, зокрема, після початку повномасштабної війни, коли потік передачі майна Нацагентству був найбільшим.
За даними Рахункової палати, яка нещодавно перевіряла агентство, АРМА не виконало 80% рішень щодо передачі активів на суму понад 39,4 млрд грн. Система гостро потребує реформи, і це визнають як в Україні, так і європейські партнери. Програма ЄС фінансової підтримки Ukraine Facility на суму 50 мільярдів євро визначає терміни реформування АРМА, які мають бути завершені до 31 березня 2025 року.
У Верховній Раді зареєстровано три законопроєкти, пов’язані з реформуванням АРМА, четвертий законопроєкт №12374-д був внесений 10 лютого 2025 року. Останній законопроект об’єднує три попередні пропозиції та був проголосований у першому читанні.
Усі запропоновані законопроекти мають на меті реструктуризацію АРМА як державного органу, зокрема перегляд процесу призначення та звільнення його керівництва. Вони приймають модель BEB для конкурсного відбору голови АРМА: комісія, що складається з шести осіб, половина яких призначена урядом, а інша половина – міжнародними партнерами. Цей підхід отримав підтримку всіх зацікавлених сторін.
Тим не менш, залишається невизначеністю щодо нинішнього керівництва Національного агентства, зокрема, чи буде проведено новий конкурс після ухвалення закону чи після завершення поточного терміну.
Наголошення на реформах АРМА є вкрай важливим у світлі поточної моделі управління активами, яка виявилася неефективною та шкідливою як для національної економіки, так і для безпеки.
У цій дискусії моя увага буде зосереджена не на реформуванні АРМА як державного органу, а на суттєвих змінах моделі управління активами, яка, як показують дослідження, є відчутно неефективною та шкідливою для національної економіки та безпеки держави.
Кладовище захоплених підприємств
Зараз процес передачі конфіскованого майна АРМА відбувається таким чином: прокуратура звертається до суду з клопотанням про арешт майна та передання його в управління АРМА. Законодавчо до АРМА має бути передано майно, вартість якого перевищує 200 прожиткових мінімумів; однак на практиці оцінкою активів часто нехтують, а в запитах не вказуються поточні цифри.
Після рішення суду щодо передачі АРМА іноді не отримує від прокуратури підписаний акт прийому-передачі. Отже, частина активів втрачається протягом інтервалу між рішенням і фактичним прийняттям АРМА. Ще одну частину активів АРМА втрачає після їх офіційного прийняття. По суті, АРМА підписує відповідні документи, приймає активи і, відповідно до закону, має або розпоряджатися, або продавати їх відповідно до правових норм.
Насправді тисячі активів, які перебувають у юрисдикції АРМА, просто фіксуються, а конкурсні процеси призначення керівників не відбуваються. Це створює так звану «сіру зону». Якщо розміщення земельної ділянки в цій зоні може не мати серйозних наслідків, то наслідки стають значно серйознішими, коли йдеться про бізнес-активи.
Наприклад, при арешті активів відповідний бізнес не може нормально працювати. Додаткові ускладнення виникають через бездіяльність АРМА — без управителя бізнес «зависає», в результаті чого власники втрачають контроль. В одному випадку, після арешту підприємства, банк розірвав його кредитний договір через передбачувані ризики.
Подібні сценарії призводять до краху бізнесу, про що свідчить Львівський ізоляторний завод, який зазнав суттєвих збитків через бездіяльність Агентства. Ці ситуації можуть призвести до міжнародного арбітражу, що призведе до значних фінансових втрат для України.
Іноземні зацікавлені сторони часто звертаються до міжнародного арбітражу, і рішення, які приймаються там, не завжди враховують політичний контекст України, що потенційно може коштувати державі мільярди. Це також створює додаткові економічні проблеми, включаючи втрату робочих місць і зменшення податкових надходжень.
Примітний випадок стосується ТОВ «Аерок», виробника газобетонних виробів в Україні, який належить підсанкційному російському олігарху. АРМА не призначило керівника підприємства, що призвело до його арешту за рахунок держбюджету через санкційний механізм і подальшого продажу на приватизаційному аукціоні Фондом державного майна. Перевірки, проведені перед продажем, показали, що частина обладнання зникла під час перебування заводу в управлінні АРМА.
Тому, коли прокуратура накладає арешт на актив і передає його АРМА, це не повинно руйнувати ні працівників, ні народне господарство. Держава має забезпечити безперебійне функціонування активу. Принцип має бути простим: вчора активом керував власник, а сьогодні його контролює управитель.
Існуюча система управління активами не відповідає інтересам держави та власників. АРМА не змогло виконати свою основну роль із забезпечення безперервного управління активами, що становить значну проблему для національної економіки.
Реформа АРМА: процедурні оновлення
Згідно із законопроектом №12374-д, процес передачі активів АРМА має відбуватися так: після арешту правоохоронці мають перевірити, чи перевищує вартість активів 500 прожиткових мінімумів. Це значно підвищує поріг для активів
