Уряд і законодавці працюють над створенням сприятливих умов для оборонно-промислового сектору. Однак деякі заходи виявляються швидше шкідливими, ніж корисними для українських виробників, йдеться у звіті Ради бізнес-омбудсмена. Які виклики стоять перед ОПК? Є три основні проблеми.
«Важливо розширити доступ українських виробників до сфери держзакупівель — все, що можна виробляти в Україні, справді має виготовлятися тут і закуповуватися в першу чергу в українських виробників, поважаючи наших партнерів», — заявив президент Володимир Зеленський у щорічному посланні до Ради у грудні 2024 року.
Цього року на компенсацію пільг виробникам оборонної продукції з бюджету закладено 82,2 млрд грн; минулого року цей показник був дещо меншим – 75 млрд грн, про що свідчить дослідження Ради бізнес-омбудсмена щодо ринку ОПК.
З липня 2024 року РБО провело як індивідуальні, так і групові зустрічі з понад 30 представниками бізнесу оборонного сектору, а також профільних бізнес-асоціацій та громадських організацій.
Висновок дослідження: переваги, як правило, заважають, а не допомагають бізнесу. Чому це так?
Forbes Україна зібрав основні результати дослідження Ради бізнес-омбудсмена.
Переваги надають перевагу імпортерам, а не виробникам
Відповідно до звіту RBO, існуюча система оподаткування робить продукцію місцевої оборонної промисловості дорожчою, ніж її імпортні еквіваленти. Це пояснюється тим, що податкові та митні пільги, надані урядом для оборонного сектору, застосовуються до імпортних товарів, але не до сировини, необхідної виробникам.
У 2024 році Міноборони ввело в озброєння понад 1300 видів озброєння та військової техніки, майже 75% з яких – вітчизняного виробництва, причому українські безпілотники становлять 96,2% усіх БПЛА, поставлених до ЗСУ.
У 2024 році уряд відшкодував імпортерам товарів ОПК понад 100 млрд грн проти 60 млрд грн у 2023 році.
Таке підвищення відбулося через те, що наприкінці 2024 року уряд і законодавці розширили перелік пільгового імпорту для оборонної галузі. Виробники безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) тепер можуть імпортувати компоненти та сировину без мита та без 20% ПДВ.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук Фото надано прес-службою
Тим не менш, ці переваги не поширюються на виробників компонентів, які все ще зобов'язані сплачувати імпортне мито та ПДВ на імпорт сировини. «Поточні стимули стримують зростання українського ринку комплектуючих, збільшуючи залежність від іноземних постачальників», – йдеться в дослідженні РБО.
У звіті висвітлюється випадок, пов’язаний з компанією, яка виробляє карбонові крила для БПЛА, корпуси, друковані плати та спеціалізовані системи керування. Підприємство у звіті іменується ТОВ «А». Виробник дронів звернувся до нього, щоб закупити компоненти. Однак, підрахувавши витрати, виробник відмовився від замовлення, оскільки імпорт продукції, навіть з державними пільгами, виявився економічно вигіднішим.
«Український виробник опиняється в невигідному становищі на ринку виробництва комплектуючих порівняно з іноземним конкурентом, навіть якщо він може запропонувати комплектуючий за тією ж ціною», — зазначається в дослідженні РБО.
РБО рекомендує внести зміни до податкового кодексу, щоб розширити пільги для виробників комплектуючих для продукції ОПК. Крім того, пропонується включити до переліку пільгових товарів деталі двигунів, турбореактивні двигуни, скловолокно та регулярно оновлювати цей перелік відповідно до запитів виробників та потреб оборони держави.
(Не)пільговий ПДВ для виробників зброї
Імпортери, які мають право на відшкодування ПДВ, також відчувають проблеми. Декілька підприємців повідомили в РБО про збільшення випадків стягнення в судовому порядку ПДВ, який входить до вартості товарів, що постачаються продавцями, які мають договори з місцевою владою.
Один із випадків, описаний у звіті, стосується поставки компанією тепловізорів Чортківській міській раді. У червні 2023 року неназвана компанія закупила тепловізори в Китаї та сплатила ПДВ.
У серпні 2023 року набули чинності зміни до Податкового кодексу, які звільняють імпортерів тепловізорів від ПДВ. Підприємство включило ПДВ у суму договору з міською радою, оскільки придбало комплектуючі до змін, але згодом отримала позов від обласної прокуратури з вимогою повернути ці кошти державі.
З 2024 по 2025 рік проти бізнесу було порушено понад 30 подібних справ. У більшості випадків суди ставали на бік держави, вважаючи «включення ПДВ у ціну» необґрунтованим. Крім фактичної суми ПДВ, суди також можуть нарахувати інфляційні збори та 3% річних у цих випадках.
Для вирішення цих питань РБО пропонує Мінфіну надати роз’яснення — узагальнюючу податкову консультацію .
